Довженко - карикатурист «Вістей ВУЦВК» (1923-26)
Джерело: Відділ газетних фондів, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Сашко [Довженко О. П.] Лицарі на роздоріжжі [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1923. - 24 серп. - С. 3.
Сашко [Довженко О. П.] Верхівець без голови [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1923. - 4 верес. - С.1.
Сашко [Довженко О. П.] Наука їде [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1923. -5 верес. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Ждемо [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1923. - 14 верес. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Останні часи [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1923. -14 жовт. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Махно на волі [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1923. - 8 груд. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Професор Грушевський : Ех, їхати, так їхати … так і запізнився … [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1924. - 4 січ. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Головний атаман С. Петлюра в новій ставці [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1924. - 18 січ. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Володар світу [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1924. - 20 січ. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] На пражській вулиці [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1924. - 9 лют. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Чванько [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1924. - 27 берез. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Сумніви не без підстав [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1924. - 7 черв. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Тпрру! … Доїхали… [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1924. - 24 груд. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Оце й усе …[Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1925. - 13 лют. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Присяга президента [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1925. - 29 квіт. - С. 1
Сашко [Довженко О. П.] Геть білий терор! Геть фашизм! [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1925. - 1 трав. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Королівська робота [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1925. -30 черв. - С. 1.
Довженко [О. П.] Пролетарський привіт II Інтернаціоналу [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1925. - 26 серп. - С. 1
Довженко [О. П.] Зльот фашистів. Мусоліні : фашисти всіх країн, ф-ф-р-ю! [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1925. - 28 жовт. - С. 1
Довженко [О.П.] Боротьба з голодом [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1926. - 10 черв. - С. 1
Анотація з сайту НБУВ:
Справді, якщо людина талановита - талановита у всьому! Це безумовно стосується і такої багатогранної особистості як Олександр Петрович Довженко. Пересічній більшості він відомий як кінорежисер, драматург, публіцист, актор. А молодий різнобічно одарований Довженко, як Т. Г. Шевченко, В. В. Маяковський, мріяв стати художником. Так, у своїй автобіографії він пише: “… У мене була віра в свої здібності й впевненість, що років через десять - п’ятнадцять наполегливої праці я вироблюсь у непоганого художника”.
У 1918 році, за гетьмана П. Скоропадського, в Києві створена Українська академія мистецтв. В цьому ж році О. П. Довженко стає її слухачем, паралельно навчаючись у Київському комерційному інституті. Закінчити академію йому не вдалося. Не сприяли навчанню буремні революційні події.
Олександр Петрович не полишав мрію продовжити свою художню освіту і перебуваючи на дипломатичній роботі за кордоном (1921-1922 рр.). Так в Німеччині він відвідує лекції Берлінської Академії вищої школи образотворчого мистецтва та приватну художню майстерню Е. Геккеля.
Переживши різні життєві перипетії, вперше “знайшов себе” Довженко у Харкові в 1923 році. Засновник та редактор газети «Вісті ВУЦВК» Василь Еллан-Блакитний запрошує Довженка на посаду художника-ілюстратора газети. Окрім художнього оформлення видання Довженко створює цикл політичних карикатур. Тематика карикатур різноманітна, вона торкалась як міжнародних політичних, так і внутрішньогосподарських, культурних і релігійних справ.
Перший малюнок-карикатура «Лицарі на роздоріжжі» з’явився в серпні 1923 року за підписом (газетним псевдонімом) “Сашко” у супроводі “Балади” Валери Пронози (В. Еллан-Блакитний). Довженко влучно зображує політичні коливання та настрої В. Винниченка та М. Шаповала. В одному з листів до М. Шаповала Винниченко пише, що треба було “або їхати всім разом же на більшовицький бік і вести там справу (мирним, товариським способом) в напрямі українізації совітської влади на Вкраїні, або сидіти тут [в еміграції] без крику і комітетів та робити, те що хто може”. Темі “жовто-блакитної” еміграції присвячено ще декілька карикатур: «На пражській вулиці» (М. Шаповал, В. Винниченко), «Оце й усе» (С. Петлюра), «Махно на волі».
Не залишилось поза увагою О. П. Довженка і міжнародне політичне становище, зокрема, створення «Німецької бойової ліги», політичним лідером якої обрано Гітлера. Темі фашизму, що насувався на Європу, присвячені декілька карикатур: «Тяжка задумка», «Два кандидати», «Геть білий терор, геть фашизм», «Зльот фашистів». Нестабільна політична ситуація Європи зображена на карикатурах: «Верхівець без голови», «Ждемо», «Після виборів», «Урядова гойдалка», «Думки американського дяді», «Володар світу» (долар) та ін.
Ще навчаючись у Глухівському вчительському інституті Довженко “перестав вірити в Бога, в чому й признався на сповіді законовчителю отцю Олександрові, єдиній ліберальній людині з усіх вчителів”. Такий був час. Час “вимирання реакційного, релігійно-патріальхального світогляду”. З під гострого олівця сатирика з’являються їдкі карикатури на тогочасних «святих отців»: «Крокодилячі сльози», «Христос рождається, славіте…», «Святителю отче…», «Папа марксист».
В 20-х роках минулого століття розпочалась ланцюгова реакція процесу дипломатичного визнання СРСР. Як пише у фейлетоні на сторінках «Вістей ВУЦВК» Валер Проноза (В. Еллан-Блакитний): “…Визнання чаша сповнилась до вінця. Невже признання й тут? Невже і тут де-юре?” Влучно ілюструє Довженко слова сатирика-фейлетоніста карикатурами: «В черзі», «Історія одного визнання», «Друг друга обимем…», «Справи дипломатичні», «Чемберлен лицем до СРСР».
Боротьбу двох світоглядів “куркульського й незаможницького”, проблему зближення селянства й робітничого класу відображено карикатурами: «Не буде так», «Хліборобська культура», «Ножиці! Ой сходяться!», «Чванько» та ін.
Всього, за три роки роботи в газеті (серпень 1923 - червень 1926), на сторінках газети «Вісті ВУЦВК» надруковано понад 100 карикатур та дружніх шаржів. Перша карикатура, яка підписана особистим прізвищем «О. Довженко» була надрукована 26 серпня 1925 під назвою Пролетарський привіт II Інтернаціоналу», остання 10 червня 1926 року про пожертву Українським червоним хрестом 15 вагонів ячменю голодуючим Західної України - «Боротьба з голодом»
У червні 1926 року О. П. Довженко від’їздить з Харкова до Одеси. Там влаштовується на кінофабрику режисером і мріє присвятити себе жанру комедії.
Сашко [Довженко О. П.] Лицарі на роздоріжжі [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1923. - 24 серп. - С. 3.
Сашко [Довженко О. П.] Верхівець без голови [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1923. - 4 верес. - С.1.
Сашко [Довженко О. П.] Наука їде [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1923. -5 верес. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Ждемо [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1923. - 14 верес. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Останні часи [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1923. -14 жовт. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Махно на волі [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1923. - 8 груд. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Професор Грушевський : Ех, їхати, так їхати … так і запізнився … [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1924. - 4 січ. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Головний атаман С. Петлюра в новій ставці [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1924. - 18 січ. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Володар світу [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1924. - 20 січ. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] На пражській вулиці [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1924. - 9 лют. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Чванько [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1924. - 27 берез. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Сумніви не без підстав [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1924. - 7 черв. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Тпрру! … Доїхали… [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1924. - 24 груд. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Оце й усе …[Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1925. - 13 лют. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Присяга президента [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1925. - 29 квіт. - С. 1
Сашко [Довженко О. П.] Геть білий терор! Геть фашизм! [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1925. - 1 трав. - С. 1.
Сашко [Довженко О. П.] Королівська робота [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1925. -30 черв. - С. 1.
Довженко [О. П.] Пролетарський привіт II Інтернаціоналу [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1925. - 26 серп. - С. 1
Довженко [О. П.] Зльот фашистів. Мусоліні : фашисти всіх країн, ф-ф-р-ю! [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1925. - 28 жовт. - С. 1
Довженко [О.П.] Боротьба з голодом [Малюнок карикатура] // Вісті ВУЦВК. - 1926. - 10 черв. - С. 1
Анотація з сайту НБУВ:
Справді, якщо людина талановита - талановита у всьому! Це безумовно стосується і такої багатогранної особистості як Олександр Петрович Довженко. Пересічній більшості він відомий як кінорежисер, драматург, публіцист, актор. А молодий різнобічно одарований Довженко, як Т. Г. Шевченко, В. В. Маяковський, мріяв стати художником. Так, у своїй автобіографії він пише: “… У мене була віра в свої здібності й впевненість, що років через десять - п’ятнадцять наполегливої праці я вироблюсь у непоганого художника”.
У 1918 році, за гетьмана П. Скоропадського, в Києві створена Українська академія мистецтв. В цьому ж році О. П. Довженко стає її слухачем, паралельно навчаючись у Київському комерційному інституті. Закінчити академію йому не вдалося. Не сприяли навчанню буремні революційні події.
Олександр Петрович не полишав мрію продовжити свою художню освіту і перебуваючи на дипломатичній роботі за кордоном (1921-1922 рр.). Так в Німеччині він відвідує лекції Берлінської Академії вищої школи образотворчого мистецтва та приватну художню майстерню Е. Геккеля.
Переживши різні життєві перипетії, вперше “знайшов себе” Довженко у Харкові в 1923 році. Засновник та редактор газети «Вісті ВУЦВК» Василь Еллан-Блакитний запрошує Довженка на посаду художника-ілюстратора газети. Окрім художнього оформлення видання Довженко створює цикл політичних карикатур. Тематика карикатур різноманітна, вона торкалась як міжнародних політичних, так і внутрішньогосподарських, культурних і релігійних справ.
Перший малюнок-карикатура «Лицарі на роздоріжжі» з’явився в серпні 1923 року за підписом (газетним псевдонімом) “Сашко” у супроводі “Балади” Валери Пронози (В. Еллан-Блакитний). Довженко влучно зображує політичні коливання та настрої В. Винниченка та М. Шаповала. В одному з листів до М. Шаповала Винниченко пише, що треба було “або їхати всім разом же на більшовицький бік і вести там справу (мирним, товариським способом) в напрямі українізації совітської влади на Вкраїні, або сидіти тут [в еміграції] без крику і комітетів та робити, те що хто може”. Темі “жовто-блакитної” еміграції присвячено ще декілька карикатур: «На пражській вулиці» (М. Шаповал, В. Винниченко), «Оце й усе» (С. Петлюра), «Махно на волі».
Не залишилось поза увагою О. П. Довженка і міжнародне політичне становище, зокрема, створення «Німецької бойової ліги», політичним лідером якої обрано Гітлера. Темі фашизму, що насувався на Європу, присвячені декілька карикатур: «Тяжка задумка», «Два кандидати», «Геть білий терор, геть фашизм», «Зльот фашистів». Нестабільна політична ситуація Європи зображена на карикатурах: «Верхівець без голови», «Ждемо», «Після виборів», «Урядова гойдалка», «Думки американського дяді», «Володар світу» (долар) та ін.
Ще навчаючись у Глухівському вчительському інституті Довженко “перестав вірити в Бога, в чому й признався на сповіді законовчителю отцю Олександрові, єдиній ліберальній людині з усіх вчителів”. Такий був час. Час “вимирання реакційного, релігійно-патріальхального світогляду”. З під гострого олівця сатирика з’являються їдкі карикатури на тогочасних «святих отців»: «Крокодилячі сльози», «Христос рождається, славіте…», «Святителю отче…», «Папа марксист».
В 20-х роках минулого століття розпочалась ланцюгова реакція процесу дипломатичного визнання СРСР. Як пише у фейлетоні на сторінках «Вістей ВУЦВК» Валер Проноза (В. Еллан-Блакитний): “…Визнання чаша сповнилась до вінця. Невже признання й тут? Невже і тут де-юре?” Влучно ілюструє Довженко слова сатирика-фейлетоніста карикатурами: «В черзі», «Історія одного визнання», «Друг друга обимем…», «Справи дипломатичні», «Чемберлен лицем до СРСР».
Боротьбу двох світоглядів “куркульського й незаможницького”, проблему зближення селянства й робітничого класу відображено карикатурами: «Не буде так», «Хліборобська культура», «Ножиці! Ой сходяться!», «Чванько» та ін.
Всього, за три роки роботи в газеті (серпень 1923 - червень 1926), на сторінках газети «Вісті ВУЦВК» надруковано понад 100 карикатур та дружніх шаржів. Перша карикатура, яка підписана особистим прізвищем «О. Довженко» була надрукована 26 серпня 1925 під назвою Пролетарський привіт II Інтернаціоналу», остання 10 червня 1926 року про пожертву Українським червоним хрестом 15 вагонів ячменю голодуючим Західної України - «Боротьба з голодом»
У червні 1926 року О. П. Довженко від’їздить з Харкова до Одеси. Там влаштовується на кінофабрику режисером і мріє присвятити себе жанру комедії.