DAYDREAM FADE AWAY
Останнім часом звернула увагу на те, як приємно поринати в сон. Ідеться не про лягання спати вночі, а цей стан удень, коли лягаєш у гамак і розслабляєшся. Нічого магічного - за Кастанедою - в цей час, на жаль, не відбувається, але наростання внутрішнього спокою - надзвичайна річ.
Поринання в сон удень у мене не закінчується сном - зі зрозумілих причин, які треба годувати, пасти, вчити читати й вимовляти букву „Л” тощо.
Важливий фізичний аспект. Після розслаблення з’являються приємні відчуття у спині, коли вона вже вся вмостилася, притислася до поверхні.
Тільки після цього починається fade away думок і вражень. Все, тебе нема. Бодай на кілька тонких і прозорих миттєвостей, але все-таки, все-таки...