Українське громадянство та українці
Вся тупість української влади, та загалом і українських виборців полягає в тому, що ніхто ще не створив умов для повернення етнічних українців на батьківщину. У тої час, як мільйони співвітчизників стоять у черзі, щоб підтирати дупу італійцям, іспанцям, достатня кількість високо освічених та кваліфікованих українців (наприклад з Росії) повинні оббивати пороги паспортних столів, щоб отримати дозвіл на повернення.
Вчора я простояв пів дня, щоб отримати нову посвідку на проживання. І тепер, нарешті, справа за подачею документів на громадянство. Стоячи у черзі мере приємно вразив склад осіб, що хотіли отримати (чи отримували) посвідку на постійне проживання - один британець, два німця, один грек, вірмени. Хотілося б вірити, що Україна стає привабливою для мешканців передових країн (для роботи, інвестицій, розкриття свого підприємницького або наукового потенціалу).
Але, мені здається, що то був просто збіг обставин і не більше. Якщо подивитись на історії усіх країн, що відновлювали свою державність - Ізраїль, Угорщина, країни Балтії - то усі, у першу чергу, створювали умови для повернення своїх співвітчизників. Останні не рідко становились видатними державними діячами, політиками, науковцями, успішними бізнесменами.
По тої бік хутора Михайлівський живе достатньо українців, які весь свій пасіонарний потенціал вкладають в розвиток Росії. Кремль вдало цим користується, а у тої час Україна відчуває серйозний брак у фахівцях.
Доти українці України та їхня влада не навчаться цінувати своїх співвітчизників, вони сидітимуть в болоті та жебракувати перед більш заможними народами.
Вчора я простояв пів дня, щоб отримати нову посвідку на проживання. І тепер, нарешті, справа за подачею документів на громадянство. Стоячи у черзі мере приємно вразив склад осіб, що хотіли отримати (чи отримували) посвідку на постійне проживання - один британець, два німця, один грек, вірмени. Хотілося б вірити, що Україна стає привабливою для мешканців передових країн (для роботи, інвестицій, розкриття свого підприємницького або наукового потенціалу).
Але, мені здається, що то був просто збіг обставин і не більше. Якщо подивитись на історії усіх країн, що відновлювали свою державність - Ізраїль, Угорщина, країни Балтії - то усі, у першу чергу, створювали умови для повернення своїх співвітчизників. Останні не рідко становились видатними державними діячами, політиками, науковцями, успішними бізнесменами.
По тої бік хутора Михайлівський живе достатньо українців, які весь свій пасіонарний потенціал вкладають в розвиток Росії. Кремль вдало цим користується, а у тої час Україна відчуває серйозний брак у фахівцях.
Доти українці України та їхня влада не навчаться цінувати своїх співвітчизників, вони сидітимуть в болоті та жебракувати перед більш заможними народами.