Спочатку я прочитав коментарі о.
stkachuk ось тут:
Чи і тут у Владики Гузара і всієї УГКЦ присутня Українська біда, яка заключається у пустопоржньому базіканні.... ????
Адже якщо не базакання то треба булоБ Владиці Гузару на день Злуки взяти участь у молитві з УПЦ КП на Софіївській площі ! Ато говорити про Єдність, любов до України, Бога, а прийти на спільну молитву ЗАСЬ ?!
А потім
інтерв'ю Патріарха Філарета.
І в мене склалася уява, що приводом для розмов між журналістами та Блаженнішим Любомиром були світоглядні, філософські теми. Він розповідав про долю українців закордоном, освіту, менеджмент, бізнес тощо.
А до Патріарха Філарета лише у питаннях церковної політики, "русский мир", РПЦ тощо.
Так зі сторони, враження, що для УПЦ КП Патріархат понад усе. У той час УГКЦ розуміє, що занадто швидкі кроки можуть призвести до дуже негативних результатів.
Звинувачення на адресу УГКЦ у небажанні створювати єдину церкву здаються безпідставними, бо насправді саме ця церква більше за всіх в Україні робить для релігійного, міжхристиянського порозуміння.
УПЦ КП більше трубується за інституційне єднання, у той час, як для УГКЦ - духовне.
Тому саме Патріарх Любомир займає перше місце серед світської аудиторії у "номінації" духовний авторитет.