Насильство в школі: що робити?
В ЖЖ oleg_gavrysh наштовхнувся на дуже болячу тему - насильство в школі:
Сьогодні в школі у моєї доньки, вона ходить у 7-й клас, трапився страшний випадок. Троє восьмикласників побила десятикласника. Згуртувались і скалічили того, так, що довелося викликати «швидку» та міліцію. У зв’язку з цим дітей відпустили додому швидше.
Донька все не могла заспокоїтись і казала: «Мамо, як закрию очі, так бачу закривавлене обличчя того хлопчика. І ти розумієш, не було причин так сильно його бити - ну, щось зачепили його на словах, він відповів і вони накинулись».
Жорстокість, з якою школярі побили свого колегу, вражає, і водночас наводить на певні роздуми. Так, є чимало джерел, де можна надихнутись на таке, (телебачення, комп’ютерні ігри, бойовики тощо), але першочерговим і незаперечним «натхненником» таких справ є… сім’я. Так, 50% дітей і підлітків з тих, які стали свідками жорстокості в сім’ї, скоять насилля по відношенню до своїх однолітків, а коли подорослішають, то і до партнерів. Ми навіть не задумуємось - що вони усе бачать, усе повторюють і максимально наслідують усе, що відбувається дома. А дома часом таке буває, що страшно уявити.
В Америці ця проблема виникла давно. З часів "дехристиянізації" шкіл, сексуальної революції мораль суттєво знизилась і виникла купа соціальних проблем. Тому у 80-х роках виник рух за домашнє навчання. Виникло багато скептиків, які критикували проект: діти не зможуть отримувати належну освіту; батькам буде важко вчити і працювати.
Але ідея довела свою доцільність. І сьогодні до 3 млн дітей навчається вдома (цю дані мені назвав один із пасторів, що є активним учасником руху за домашнє навчання в Америці).
В Україні ця тема теж набуває актуальності:
Сергій Канюка - програміст-фрілансер, батько двох дітей: "Мене штовхають на ДН наступні причини:
1. Хочу, щоб мої діти виросли інженерами в душі - це математика, фізика, хімія, матеріалознавство, відповідні цінності і бажання пізнавати світ.
2. Не вірю, що зможу знайти адекватну школу, яка буде навчати того, чого я хочу як замовник - батько дитини.
3. Ризик, що дитина потрапить під поганий вплив і під тиск однокласників і стане наркоманом, абощо, занадто високий.
4. Їй в школі відіб'ють охоту до знань і навчання.
Чи зможу дати сам освіту дитині - під питанням. Чи зможе її дати сучасна типова школа - під ще більшим питанням. Наскільки я знаю, зараз багато батьків, останні півроку-рік навчання, а то й раніше наймають репетиторів, і маю підозри, що по схемі з репетиторами школа все рівно зайва."
Сьогодні в школі у моєї доньки, вона ходить у 7-й клас, трапився страшний випадок. Троє восьмикласників побила десятикласника. Згуртувались і скалічили того, так, що довелося викликати «швидку» та міліцію. У зв’язку з цим дітей відпустили додому швидше.
Донька все не могла заспокоїтись і казала: «Мамо, як закрию очі, так бачу закривавлене обличчя того хлопчика. І ти розумієш, не було причин так сильно його бити - ну, щось зачепили його на словах, він відповів і вони накинулись».
Жорстокість, з якою школярі побили свого колегу, вражає, і водночас наводить на певні роздуми. Так, є чимало джерел, де можна надихнутись на таке, (телебачення, комп’ютерні ігри, бойовики тощо), але першочерговим і незаперечним «натхненником» таких справ є… сім’я. Так, 50% дітей і підлітків з тих, які стали свідками жорстокості в сім’ї, скоять насилля по відношенню до своїх однолітків, а коли подорослішають, то і до партнерів. Ми навіть не задумуємось - що вони усе бачать, усе повторюють і максимально наслідують усе, що відбувається дома. А дома часом таке буває, що страшно уявити.
В Америці ця проблема виникла давно. З часів "дехристиянізації" шкіл, сексуальної революції мораль суттєво знизилась і виникла купа соціальних проблем. Тому у 80-х роках виник рух за домашнє навчання. Виникло багато скептиків, які критикували проект: діти не зможуть отримувати належну освіту; батькам буде важко вчити і працювати.
Але ідея довела свою доцільність. І сьогодні до 3 млн дітей навчається вдома (цю дані мені назвав один із пасторів, що є активним учасником руху за домашнє навчання в Америці).
В Україні ця тема теж набуває актуальності:
Сергій Канюка - програміст-фрілансер, батько двох дітей: "Мене штовхають на ДН наступні причини:
1. Хочу, щоб мої діти виросли інженерами в душі - це математика, фізика, хімія, матеріалознавство, відповідні цінності і бажання пізнавати світ.
2. Не вірю, що зможу знайти адекватну школу, яка буде навчати того, чого я хочу як замовник - батько дитини.
3. Ризик, що дитина потрапить під поганий вплив і під тиск однокласників і стане наркоманом, абощо, занадто високий.
4. Їй в школі відіб'ють охоту до знань і навчання.
Чи зможу дати сам освіту дитині - під питанням. Чи зможе її дати сучасна типова школа - під ще більшим питанням. Наскільки я знаю, зараз багато батьків, останні півроку-рік навчання, а то й раніше наймають репетиторів, і маю підозри, що по схемі з репетиторами школа все рівно зайва."