Ксенофобія - головна проблема України
В Брюсселе состоялось открытие «Института прав человека, борьбы с экстремизмом и ксенофобией (IHRPEX)», миссией которого должна стать адаптация украинского законодательства к европейским стандартам и совместный поиск решений для общих проблем в системе этнонациональных отношений и в сфере прав человека.
соучредителями Института выступили А.ФЕЛЬДМАН, руководитель международного объединения «Права человека без границ» (Human Rights Without Frontiers) Вилли ФОТР и директор Европейского политического центра (The European Policy Center) Аманда ПОЛ.
А ще Фельдбан розразився статею на УП про ідентичність: "...Традиционные европейские социально-экономические дискуссии постепенно морально устаревают, а на их место выходят проблемы интеграции национальных и религиозных меньшинств, вопросы интеграции мигрантов, защита прав человека и пр".
Мене завжди дивувала певна послідовність. Спочатку деякі особи наживають собі капітал сірими або чорними схемами, поводять себе дуже неадекватно в суспільстві. А потім створюють всілякі "центри захисту прав людини", дають бабло на боротьбу зі ксенофобією. А коли цю особу починають критикувати, то чомусь згадується антисемітизм, ксенофобія і фашизм. Захисники намагаються пов'язати критику із етнічним походженням людини.
Пан Фельдман відомий спонсор боротьби зі ксенофобією в Україні. Любить вдягати ярмолку, як артефакт, що захищає від критики. А ще непогано заробляє від великої кількості нелегальних мігрантів, що торгують на "Барабашово". Якщо хтось виступає проти, одразу отримує ярлик нациста.
Ось така вона - боротьба зі ксенофобією.
соучредителями Института выступили А.ФЕЛЬДМАН, руководитель международного объединения «Права человека без границ» (Human Rights Without Frontiers) Вилли ФОТР и директор Европейского политического центра (The European Policy Center) Аманда ПОЛ.
А ще Фельдбан розразився статею на УП про ідентичність: "...Традиционные европейские социально-экономические дискуссии постепенно морально устаревают, а на их место выходят проблемы интеграции национальных и религиозных меньшинств, вопросы интеграции мигрантов, защита прав человека и пр".
Мене завжди дивувала певна послідовність. Спочатку деякі особи наживають собі капітал сірими або чорними схемами, поводять себе дуже неадекватно в суспільстві. А потім створюють всілякі "центри захисту прав людини", дають бабло на боротьбу зі ксенофобією. А коли цю особу починають критикувати, то чомусь згадується антисемітизм, ксенофобія і фашизм. Захисники намагаються пов'язати критику із етнічним походженням людини.
Пан Фельдман відомий спонсор боротьби зі ксенофобією в Україні. Любить вдягати ярмолку, як артефакт, що захищає від критики. А ще непогано заробляє від великої кількості нелегальних мігрантів, що торгують на "Барабашово". Якщо хтось виступає проти, одразу отримує ярлик нациста.
Ось така вона - боротьба зі ксенофобією.