Заробітчанство - прокляття для України

Oct 05, 2010 18:13


Декілька років тому я почув від свого друга ідею на підтримку виїзду в Європу на заробітки великої кількості українців. Він тоді скупо зазначив, що це інвестиції в рідну економіку. На той час фахівці нарахували 1 млрд баксів на рік.

Все було б добре, але є підводні каміння, які розкривають деструктивну сутність цього явища.

Міграція не є злом, особливо, коли виникає через геноциди, громадянські війни, революції тощо. Українці пережили дві хвилі "ідеологічної міграції", коли відповідний політичний режим примушував їх покинути батьківщину.

Проте не варто забувати, що тоді (та завжди) українці виїжджали сім'ями - з дітьми. Тобто сім'я була разом і зміна місць перебування не так сильно негативно впливала на дітей.

Сучасна заробітчанська міграція характеризується безвідповідальністю батьків, коли дитину лишають на опікунів, а самі виїжджають на тривалий період. Із розмови з фахівцями я чув різні періоди відсутності батьків - буває дитина не бачить родичів два, п'ять і навіть дес'ять років. Фактично дитина росте без батьків.

- Скільки взагалі в Україні дітей, батьки яких працюють за кордоном?
Загальнонаціонального дослідження не має і ніколи подібного не проводилося. В рамках реалізації проекту Карітас робив дослідження по всіх школах чотирьох міст - Соснівка, Стрий, Івано-Франківськ, Коломия. Ми опитували вчителів шкіл, психологів, соціальних працівників. У вищезгаданих містах 7% дітей шкільного віку знаходяться без батьківської опіки (через трудову міграцію). І це без врахування дітей дошкільного віку та підлітків, які вчаться в середніх спеціальних або вищих закладах.

Батьки помилково прагнуть грошима "перебити" відсутність виховання. Врешті, ці діти становляться привабливими для соціальних хвороб - наркоманії, алкоголізму. Ці діти виховуються в незрозумілій, хаотичній системі морально-етичних координат. Отже ми матимемо ціле "покоління безбатьківства" і невідомо з якими труднощами нам ще прийдеться стикатися.

На жаль, цими дітьми крім Карітасу України більше ніхто не займається. Фонд обиває пороги, випрошує кошти на забезпечення дозвілля та виховання цим дітям.

І ще невідомо: яка вигода від цієї трудової міграції? Можливо соціальні проблеми (як наслідки) перевершать усі матеріальні зиски.

діаспора, сім’я, українці

Previous post Next post
Up