Так ты за бандеровцев?

[jesfor]

 Значить сів я у СПБ на потяг СПб-Мурманськ. Сиджу собі, нікого не чипаю, читаю книжку.

Ще зі мною у плацкартному купе було два хлопця і одна дівчина. Вони якось між собою швидко познайомилися і на пропозицію одного хлопця пішли у вагон-ресторан.


Потім повертаються і я випадково вліз до розмови (зробив першу помилку).
Очкарік до мене. 
- Присоединяйся к нам. В Мурманск едешь?
-Да,
Щось мене запитує і я на свою голову відповідаю
- Шо?
Тут починається невеликий сміх і далі мене запитує чи не з України.
- Да.

Тут він розповідає, що в нього зі східної України багато родичів і наступне питання мене збило з пантелику.
- Так, ты чё, за бандеровцев?
Що мені було відповідати? Я дав позитивну відповідь. і тут почався гон про фашизм і тому подібну хрінь.
Другий хлопець виявився на половниу етнічним німцем і українцем. Його дід воював у Вермахті. Потрапив до полону та після війни відбудовував Могільов. Він мене підтримав і сказав, що молодець, бо бандерівець.
Той очкарік почав матюкатися на весь вагон, гнати то на мене, то на нього. Врешті, якось заспокоївся, але зі мною не спілкувався до кінця дороги.

Отака бандерофобія однако