У травні я автоматично зреагував на пост
zmagarka щодо участі у дистанційному курсі-навчанні «Обществоведение» (студентського проекту бакалаврської программи «Социальная и политическая философия») в Європейському гуманітарному університеті. Я настільки падкий до халяви (у навчанні, а так я - скромна людина), що записався і не подивився на що саме записався. Виявляється, то був курс для абітурієнтів. Мені якось соромно стало (здоровий дядько буде вчитися за віртуальною лавкою із школярами). Але згадав видатного російського вченого Михайла Ломоносова і вирішив не відступати. Все-таки знання - це єдина валюта, що не підлягає девальвації.
Через свою завантаженність я не приділяв потрібної уваги навчанню (6 годин на тиждень). Думаю, що впорався від 2 до 3. Брав участь у дискусіях, де намагався вчити розуму "дітішек" (це мені нагадало сюжет із Єралашу про старшекласника, що вчився у молодших класах, бо був там відмінником).
Як з"ясувалося я закінчив навчання із непоганими результатами - 2-е місце з 247 балами (перше місце - 250, друге - 246). Ще раз підтвердилося, що письмові (тестові) роботи - моє слабке місце. 1- 6,8 балів (з 10), 2 - 7,2 і 3 - 5,9. Проте непогано пишу есе - 48 з 50 балів.
За що отримав похвалу: "Вы проявили себя истинными интеллектуалами, прилежными учениками и удостоились самой высокой оценки (10 баллов)".
Після пробного (пілотного) навчання на дистанційній форму, хочу обрати собі 2-3 курса на цей рік (60-90 євро) з політології на комунікацій. І вже вчитися по-серйозному і по-дорослому.