Здобуття незалежності - боротьба за великодержавність
Прочитав у шановного metals_k_nen дуже глибокі ідеї: здобуття незалежності переростає з боротьби за Державність у боротьбу за Великодержавність.
В цьому я з ним повністю погоджуюся. Минулого тижня присвятив цьому окремий матеріал :
"Если Украина хочет остаться на карте мира, а украинцы - сохранить себя в «эпоху столкновений цивилизаций» (по Хантингтону), то срочно необходимо сформировать для себя цель. Будь-то идеи цивилизационной экспансии, мессианства, просвещения, освобождения и т.п."
У добу глобалізації, коли кожен крок в однієї півкулі обов"язково відгукується в іншій, все має значення. Відповідно, це примушує держави, конгломерати вести боротьбу і конкуренцію майже на усіх ділянках планети Земля, сферах життя людства. Таке Великодержаввя обгортають у різні фантики: поширення демократії, прав людини, православної цивілізації, ісламу, культури тощо.
Приклад США і РФ - яскраві. Але я зупинюся на інших.
Китай - активно завойовує Африку. Вже домінує у Південно-східній Азії. Індія тримає контроль над Індостаном. Активно інтегрується у західний світ через, скажімо придбання TATA'ой Land Rover'a. Маленька Норвегыя проводить активну міжнародну гуманітарну політику (культура ,мова, гуманітарна допомога, примирення тощо). Але таким чином вона націлює на себе місцеві еліти і гарно користується так званим soft power. Навіть жалюгідний Вьєтнам прагне залишити у сфері свого впливу Лаос.
Зараз доба неоімперіалізму. Треба це як можна шивдше розуміти і вже почати діяти.
Як на мене, ми можемо позмагатися з РФ у плані впливу в СНД. Якщо російські сфери впливу - Казахстан, Туркменістан, Вірменія, Таджикістан, Кіргізія. То нашими можуть бути - Білорусь 9тут треьба працювати з білоруською опозицією), Молдова (щоправда у румунів є козир - європейське членство), Грузія, Азербайджан. На свій бік можна схилити Прибалтику. Взаємовигідно працювати із Польщею, Румунією, Угорщиною. І спробувати закріпитися в Латинській Америці (де є наша діаспора і навіть керівних СБ, якщо не помиляюся, Болівія - був українець) й Африка.
В цьому я з ним повністю погоджуюся. Минулого тижня присвятив цьому окремий матеріал :
"Если Украина хочет остаться на карте мира, а украинцы - сохранить себя в «эпоху столкновений цивилизаций» (по Хантингтону), то срочно необходимо сформировать для себя цель. Будь-то идеи цивилизационной экспансии, мессианства, просвещения, освобождения и т.п."
У добу глобалізації, коли кожен крок в однієї півкулі обов"язково відгукується в іншій, все має значення. Відповідно, це примушує держави, конгломерати вести боротьбу і конкуренцію майже на усіх ділянках планети Земля, сферах життя людства. Таке Великодержаввя обгортають у різні фантики: поширення демократії, прав людини, православної цивілізації, ісламу, культури тощо.
Приклад США і РФ - яскраві. Але я зупинюся на інших.
Китай - активно завойовує Африку. Вже домінує у Південно-східній Азії. Індія тримає контроль над Індостаном. Активно інтегрується у західний світ через, скажімо придбання TATA'ой Land Rover'a. Маленька Норвегыя проводить активну міжнародну гуманітарну політику (культура ,мова, гуманітарна допомога, примирення тощо). Але таким чином вона націлює на себе місцеві еліти і гарно користується так званим soft power. Навіть жалюгідний Вьєтнам прагне залишити у сфері свого впливу Лаос.
Зараз доба неоімперіалізму. Треба це як можна шивдше розуміти і вже почати діяти.
Як на мене, ми можемо позмагатися з РФ у плані впливу в СНД. Якщо російські сфери впливу - Казахстан, Туркменістан, Вірменія, Таджикістан, Кіргізія. То нашими можуть бути - Білорусь 9тут треьба працювати з білоруською опозицією), Молдова (щоправда у румунів є козир - європейське членство), Грузія, Азербайджан. На свій бік можна схилити Прибалтику. Взаємовигідно працювати із Польщею, Румунією, Угорщиною. І спробувати закріпитися в Латинській Америці (де є наша діаспора і навіть керівних СБ, якщо не помиляюся, Болівія - був українець) й Африка.