Вчора мені випала нагода виступити на круглому столі
Християнські цінності та політика". За що велике спасибі організаторам -
Людмилі Балабай і
Богдану Березенко. Вирішив виступити із контроверсійною і неоднозначною темою (навіть скандальною) "
Як християни вбивають християнську демократію: популізм і віра в політиці" (на РІСУ повний текст).
Якщо коротко: навів приклади сучасного політичного християнського популізму, спробував подати здорові альтернативи (мерствування протестанта-п'ятидесятника в Сеулі, кампанія zero poverty від Карітасу і діяльність pro life в США), визначив причини і небезпеки популізму.
Ось коротко список
небезпек для розвитку християнської демократії в Україні:
- Примітивізація політичного процесу християнським середовищем.
- Дискредитація християнської демократії як політичної практики і якісно іншої альтернативи.
- Негативний імідж Церков у суспільстві. Виникнення небезпідставних звинувачень у клерикалізації держави.
- Створення для політично активних християн катастрофічного “вибору без вибору” - або антицерковний світський гуманізм, або християнський фундаменталізм.
Мене приємно вразила дискусія (тут треба сказати, що окремі спікери були набагато цікавіші в диспуті, ніж у доповідях). Особливо хотів б відмітити Юрка Олійника (магістерська програма з політології КМА). Він доповідав на тему "Досвід історичного шляху православ'я в різних суспільно-політичних умовах". Юрко закликав повернутися до візантійського зразку стосунків між церквою і державою. Зокрема, зазначив, що церковні иєрархи та місцеве громадянське суспільство без особливої докори совісті скидували керівників держави. Особливо мені сподобалась думка (яку треба далі розвивати, дискутувати навколо неї), що християнство погоджувати будь-яку форму організації влади - комунізм, демократія, фашизм тощо - якщо ті не набувають радикального характеру. Наприклад, православні монастири - це комунізм. Ідея про справедливу державу і підтримку соціально незабезпечених верств - соціалізм і т.д.
Дискусія була насиченою і дала купу ідей для нових зібрань. Не буду переказувати весь змість, лише викладу декілька ідей, що лунали в тої вечір:
- церкви намагаються усі моральні настанови перевести у норму права (надати усім гріхам статус злочину). Це загрожує встановленням "шаріату";
- усі говорять про роль і вплив християнства у політиці, проте ніхто не знає як технологічно це буде зроблено;
- сьогодні занепадає православ'я (візантійського зразка): менше християнства і більше інституційної діяльності;
- нинішня держава Україна зі своїми збоченими правилами функціонування втрачає легітимне право на існування. І церкви не запобігають цьому процесу;
- церква неповинна мати державного статусу, лише як частина громадянського суспільства;
- церква ще не зрозуміла, що вона інститут громадянського суспільства. Зараз вона себе мислить як держава у державі, чи держава над державою;
- перед українським християнством існують дві небезпеки, або повна аполітичність (відсутність бажання брати будь-яку участь у політичному процесі), або висока заполітизованість;
- демографічне майбутнє за релігійними країнами. Без релігії неможливо нормальне функціонування суспільства (тези Олександра Палія).
Вже після круглого столу виникла ідея робити подібні зустрічі регулярними, різноплановими (зустрічі з укр. та іноземними політиками, книжкові презентації, читання, круглі столи, конференції, арт-виставки, кіноперегляди тощо). Отже, створити консервативне інтелектуальне середовище, що ґрунтується на християнських принципах і цінностях. Усі хто зацікавився ідеєю - звертайтесь.