Незнання англійської мови відкидає українців у кам'яний вік
На вихідних на Facebook сторінці Євгена Глібовицького виникла цікава дискусія на предмет знання/незнання англійської мови. Ідея розмови полягала в тому, що незнання англійської мови автоматично відкидує Україну до російського інформпростору:
"Незнання англійської автоматично і практично безальтернативно кидає українця в обійми інформаційного "русского мира". Найважче стає ліберально налаштованим, бо вони мусять ставитись з недовірою будучи проповідниками довіри. Рано чи пізно така дилема може доконати. Легше вивчити англійську, або, ще краще, створити альтернативний "русскому миру" інформаційний простір".
Я теж залишив свої п'ять копійок. Мене менш цікавить питання перебування в рос. інформ просторі (певною мірою це навіть корисно). Проблема зі слабким знанням іноземних мов відштовхує Україну на маргінез у сучасному світі. І це найстрашніше, бо поки ми чекаємо на російський переклад монографії або іншого формату дослідження, воно вже втрачає актуальність.
Ось один яскравий приклад із українською маргінальністю. Є такий ресурс researcherid.com від Thomson-Reuters. Це наукова спільнота, яка дозволяє учасникам відслідковувати як використовуються їхні дослідження у світі. Вірогідно, що є сенс користуватися цим ресурсом лише тоді, коли ти володієш мовою і маєш опубліковані англійською результати наукових досліджень.
Ось представлена карта, де помічені країни і вказана кількість дослідників, які зареєстровані в цій спільноті.
Україна має 227 вчених.
Для порівняння: Румунія - 2400, Болгарія - 236, Угорщина - 889, Словаччина - 209. Тобто країни мають значно менше населення, кількість дослідників, з самого початку (після розвалу радянського табору) наукову базу та потенціал.
Що означають ці цифри? Українські вчені не відслідковують останні сучасні тенденції у своїй галузі, отже, вірогідність, що їхні дослідження є актуальними низька.
Українські вчені позбавляють себе можливості отримати визнання (якщо мають передові дослідження) в науковому світі. А це впливає на різного роду рейтинги вишів і т.д.
"Незнання англійської автоматично і практично безальтернативно кидає українця в обійми інформаційного "русского мира". Найважче стає ліберально налаштованим, бо вони мусять ставитись з недовірою будучи проповідниками довіри. Рано чи пізно така дилема може доконати. Легше вивчити англійську, або, ще краще, створити альтернативний "русскому миру" інформаційний простір".
Я теж залишив свої п'ять копійок. Мене менш цікавить питання перебування в рос. інформ просторі (певною мірою це навіть корисно). Проблема зі слабким знанням іноземних мов відштовхує Україну на маргінез у сучасному світі. І це найстрашніше, бо поки ми чекаємо на російський переклад монографії або іншого формату дослідження, воно вже втрачає актуальність.
Ось один яскравий приклад із українською маргінальністю. Є такий ресурс researcherid.com від Thomson-Reuters. Це наукова спільнота, яка дозволяє учасникам відслідковувати як використовуються їхні дослідження у світі. Вірогідно, що є сенс користуватися цим ресурсом лише тоді, коли ти володієш мовою і маєш опубліковані англійською результати наукових досліджень.
Ось представлена карта, де помічені країни і вказана кількість дослідників, які зареєстровані в цій спільноті.
Україна має 227 вчених.
Для порівняння: Румунія - 2400, Болгарія - 236, Угорщина - 889, Словаччина - 209. Тобто країни мають значно менше населення, кількість дослідників, з самого початку (після розвалу радянського табору) наукову базу та потенціал.
Що означають ці цифри? Українські вчені не відслідковують останні сучасні тенденції у своїй галузі, отже, вірогідність, що їхні дослідження є актуальними низька.
Українські вчені позбавляють себе можливості отримати визнання (якщо мають передові дослідження) в науковому світі. А це впливає на різного роду рейтинги вишів і т.д.