Щоденник Стріт-арт квесту «33». Частина третя [дні 22-33]
День 22. «Мухи на районі»
Підготовка: 3 год. Інсталяція: 0,5 год. Пробіг велосипедом: 25 км.
Дві третини позаду. У першій частині квесту я спав по кілька годин на добу, цього наче вистачало, бо вживав каву. Зараз відчувається втома і кава вже не допомагає. Ще й загальна задовбаність дає про себе знати. Проте, здаватися - зась!
Робота цього дня - такий собі спонтанінг. Вигадав її, можна сказати, в обідню перерву. Вирішив спробувати реалізувати щось отак, раптово, бо планував інше. Локацію шукав за допомогою панорам у інтернеті, але в останній момент не доїхав до обраного місця. Знайшов такий самий колоритний район на кілька кілометрів ближче. Сам трафарет довелось виготовляти буквально в дорозі - сидів на зупинці вирізав. Перетинки у коробці склеював вже на місці за допомогою силіконового клею та запальнички.
Малювати, довелось доволі далеко від дому, у дуже стрьомному районі, де поява бородатого чувака на велосипеді - непересічна подія. Зі сторони парочки місцевих гопників навіть була спроба до!батися, але я відбив атаку. Словом, антураж району пасує роботі. Так і мало бути.
Всім відомо, що найбільше полюбляють мухи. Як і те, хто найбільше полюбляє «сємки». Така мімікрія комах була неминучою.
День 23. «Павук у кублі»
Підготовка: 2 год. Інсталяція: 0,5 год. Пробіг велосипедом: 25 км.
Павук мав з’явитися трохи пізніше, сьогодні майже повністю підготував іншу роботу. Проте в останній момент вирішив відкласти її на інший день. Те, що виходило, виходило не те. Не за якістю - за настроєм і суттю. Концепцію кілька разів змінював. Врешті-решт, зрозумів, що виходить трохи про негатив, а хочеться позитиву. Саме в тій відкладеній роботі.
Павука навряд чи можна назвати мегапозитивним, особливо, якщо у вас арахнофобія.
Павука зробив доволі оперативно і встиг його змонтувати до опівночі.
Коли ж крутив дріт, встиг поранитись. Наче павук вкусив :)
Зараз плану майже немає, подібні спонтанні зміни не дають шансу притримуватись його. Є просто список робіт, який теж весь час змінюється: якісь роботи відкладаються на другий (?) квест, інші - дістаються із «запасників». Остання третина квесту найважча, переважно в організаційному плані. Хоча фізично це теж те іще задоволення: редагую світлини та пишу дописи із напівзаплющеними очима, раз по раз куняючи носом в стіл.
День 24. «Ловити рибу немає сенсу»
Підготовка: 4 год. Інсталяція: 0,5 год. Пробіг велосипедом: 9 км.
Сподіватись зробити за пів години те, що можна зробити за 15 хвилин, марно. Часу потрібно буде мінімум півтори години. Через неякісну аерозольну фарбу довелося трохи повозитися зі знаком і, врешті, наклеїти наліпку з вінилу.
Сьогодні мав їхати набагато далі, але брак часу та багажника на велосипеді скоригували плани. Табличку довелось везти в руках. Після квесту обов’язково зроблю багажник.
Зізнаюсь, через поспіх вийшло трохи криво. Переробити часу вже не було, бо відклеїти плівку від свіжої фарби можна лише з фарбою. Однак, хто сказав, що чоловічок не може сидіти в півоберту :)
День 25. «Я бы поработал...»
Підготовка: 0 год. Інсталяція: 2,5 год. Пробіг велосипедом: 19 км.
Шукав у записнику щось цікаве і швидке для реалізації. Надибав колись вигадане. Якраз п’ятниця, шабат :)
Поки малював, підходило кілька чоловіків (окремо, у різний час). З двома потеревенили. Один пив пиво і, схоже, не першу банку. Тоді, правда, був написаний лише горішній рядок. Другий щиро цікавився сенсом написаного. Було цікаво йому все розповідати. Говорив дуже акуратно, аби він не подумав, що це лише хуліганство.
Сьогоднішній експеримент по написанню тексту у середмісті пройшов вдало.
День 26. «Фастфуд»
Підготовка: 1,5 год. Інсталяція: 0,5 год. Пробіг велосипедом: 41 км.
Вночі відбувся фальстарт на локацію за 25 км від дому. Виїжджав дуже пізно і зрозумів, що до ранку не встигну все зробити. Замість цього з’їздив у кілька інших місць, подивитись що до чого, поміряти, сфотографувати. Брак часу для пошуку якісних локацій дається взнаки саме наприкінці квесту. Всі роботи з гарними локаціями вже зроблені, а на завершення залишились ті, які увесь час відкладав. Врешті-решт, зробив наліпки на знак про шкоду фастфуду.
День 27. «Пугачі»
Підготовка: 1,5 год. Інсталяція: 0,5 год. Пробіг велосипедом: 25 км.
Найважче не те, щоб зробити щось, а визначитись, що саме робити, на що витратити дорогоцінний час. Найскладніше - оцінити об’єм робіт та й, взагалі, визначити, чи є сенс у тій роботі. Буває, починаєш щось робити, наче цікаве за змістом чи формою, а виходить бозна що. Потім берешся за інше. І знову те саме. Повертаєшся до першого, бо вже трохи інакше собі уявив-спланував. Але, кінець кінцем, робиш щось третє буквально за півгодини-годину часу. А якби ж одразу так…
Сьогодні мав змонтувати «денну» роботу - встановити та сфотографувати засвітла. Однак не розрахував час, потрібний на завершення інсталяції. Врешті-решт, зрозумів, що знову потрібна «нічна» робота. Ідей для нічних робіт напохваті не було. Згадав, що є руберойд - дешевий та простий матеріал. Давно хотів спробувати його у роботі для різний творчих цілей. Вигадував-вигадував, навіть шматок встиг порізати. Але не те… Повернувся до ДВП.
Ніч навіяла найтривіальніших персонажів, але спробував надати їм оригінальної мінімалістичної форми. Хтозна, всі малюють сов, може знайдуться і схожі. Так що я готовий до звинувачень у плагіаті :) Хоча в мене не сови, а пугачі)) Тож сподіваюсь, я не даремно сьогодні проґавив із денною роботою.
До речі, знову довгі пошуки локації привели мене до місця, яке завжди манило своєю загадковою чарівністю. Це старий будинок, який з архітектурної точки зору є перлиною міста, проте зараз знаходиться у вкрай занедбаному стані. До подібних локацій в мене особливе ставлення. Та що там казати, я їх просто обожнюю.
Роботу опублікував під ранок. Важко вважати 7-му ранку частиною попереднього дня, але менше з тим, марафон є марафон.
День 28. «Купатися, чи не купатися?»
Підготовка: 6,5 год. Інсталяція: 0,5 год. Пробіг велосипедом: 34 км.
Під кінець квесту все важче робити арт-об’єкти, тим паче в облом вести щоденник. І взагалі, все якось проходить нудно. Спати почав по 5-6 годин на добу, на локаціях нічого екстраординарного не трапляється. Словом, нудота...
Цю інсталяцію мав розмістити вчора, якраз дощик був. Однак, день засвітла проґавив. І добре що проґавив, бо тепер маю пугачів :)
День 29. «Доброго ранку!»
Підготовка: 2,5 год. Інсталяція: 0,5 год. Пробіг велосипедом: 35 км.
Цієї ночі було +4 за Цельсієм на моєму термометрі за вікном. І хоч він, скоріше за все, не дуже точний, цифра вражаюча як для вересня. Ну і за відчуттями мало приємного.
Близько 2-х годин робив розмітку під велику (за розмірами) роботу. Змерз. Заїхав додому, вдягнув зимову шапку і шарф та погнав на локацію, під яку заздалегідь готував наліпки. Саме на неї я кілька днів тому зробив фальстарт. Цього ранку я приїхав заздалегідь, але трафік на перехресті доволі густий, це заважає без зайвих свідків зробити інсталяцію.
Коли завершив монтаж, був час до ранку: чекав світла, аби сфотографувати. Щоб не змерзнути, вирішив зайняти себе чимось корисним - за традицією прибрати локацію. Але цього разу не від пакетів та пляшок, а від рекламних табличок, якими були рясно завішані навколишні стовпи. Демонтував понад 30 (!) табличок і одне перехрестя стало чистішим. І привітнішим :)
День 30. «Нічний метелик»
Підготовка: 1,5 год. Інсталяція: 0,5 год. Пробіг велосипедом: 15 км.
Під кінець квесту вимальовується цікава картина: виявляється, я дуже люблю партизанити знаки :) Раніше я цього не усвідомлював, а зараз от розумію, що в мене залишається іще купа ідей для подібних втручань. Вистачить іще на два квести.
Цей знак побачив з тиждень тому, але не придивлявся до нього, навіть не підходив близько, бо іще не планував робити тут інтервенцію. Коли ж вночі приїхав з наліпкою, виявилось, що до знаку навіть з велосипеда не дістану. Добре, що була вудка із собою. Змайструвавши на місці спеціальне кріплення з підручних матеріалів, зміг прикріпити повію на знак. Ще й достатньо рівно, як на такий спосіб кріплення.
День 31. «Help me»
Підготовка: 9 год. Інсталяція: 1 год. Пробіг велосипедом: 9 км.
Цю композицію я планував робити від самого початку квесту, але до останнього моменту не був певен, що вийде те, що хочеться.
Це мій перший досвід роботи з гіпсом, де він використаний не у якості шпаклівки. Створення форм та лиття самих фігур зайняло достатньо багато часу, результат задовільний. В майбутньому вивчатиму, які іще матеріали та технології можна використовувати для подібних інсталяцій. Для глядача ефект від об’ємних фігур набагато вражаючий, ніж від малюнків. Звичайно, малюнки мають перевагу у довговічності, бо їх складніше знищити. Однак, подібні скульптури варті того, аби з’являтися у місті, навіть якщо вони проіснують короткий час.
Мізинець на правій руці відпав, поки віз у рюкзаку. Засмучуватись приводу не було, бо відсутній палець темі пасує.
День 32. «Риба любить печиво»
Підготовка: 3,5 год. Інсталяція: 1 год. Пробіг велосипедом: 20 км.
Цей сюжет вигадував одночасно з інсталяцією «Кальцію глюконат». Щоправда, в якийсь момент думав його трохи змінити (там мав бути інший персонаж та інша дія), але брак часу позначився, довелось робити простіше. Тому і ця робота, і робота з таблетками трохи схожі.
Оскільки змінити попереднього персонажа на рибу довелось в останній момент, зміна локації теж відбувалась доволі спонтанно. Вибравши нарешті цікаве місце, виявилось, що клей до поверхні не липне. Єдиний вихід у такій ситуації - гуляти містом, підшукуючи вдалу поверхню з оптимальним освітленням (був уже вечір), аби сфотографувати результат. Цього разу випадок привів мене до закинутої вантажівки. Її, схоже за все, використовують як склад збирачі склотари. Я давно хотів зробити якусь інсталяцію на подібному об’єкті, квест знову допоміг мені втілити бажання у життя.
Печиво зроблене з гіпсу та вівсяних пластівців :)
Частина печива, яку виліпив іще за тиждень до інсталяції, встигла прорости пліснявою. Це значить, що воно живе :)
Однак, для інсталяції печива без плісняви вистачило, тому проросле я не використав.
День 33. «Love street make art II»
Підготовка: 1 год. Інсталяція: 7 год. Пробіг велосипедом: 17 км.
Перше графіті «Love street make art» я створив у Кременчуку влітку цього року на фестивалі « Трансформери». Це своєрідний заклик до того, аби любити місто, любити вулицю (не конкретну, а як загальне поняття), відчувати ритм урбаністичного життя і творити мистецтво. Вуличне мистецтво.
Не було більш кращого матеріалу для завершення марафону-квесту, ніж це графіті. Кольори, використані у графіті, символічно вписуються у концепцію про піт, кров, гріховність та чистоту вуличного мистецтва.
У Кременчуку все сталося доволі спонтанно: слоган я вигадав іще до приїзду на фестиваль, але трафарет малював і вирізав нашвидкуруч, як то кажуть, «на коліні» прямо у фонтані. Літери жовтого кольору - також випадковість, бо фарби іншого кольору просто не виявилось у достатній кількості.
У останній день квесту я вирішив малювати пензлями. І хоча погода дозволяла використати спрей, пензлі приємніші у роботі. Хоч трохи довше малювати, результат якийсь наче живіший.
Вирізати літери та перенести контури мені допомогла моя подруга Марина. Вона ж зробила основну частину залаштункових світлин цього дня.
Перша [дні 1-11] та друга частина [дні 12-21] щоденника.
Є
Подобається мій стріт-арт? Підтримайте вільне вуличне мистецтво!
У разі використання світлин, прохання ставити посилання на сторінку роботи або проекту.