фіолент
щодо хреста
тут не схоже, але в житті він (є в російській найвідповідніше у світі слово) нарочито велетенський.
я радію, що щодо нього лише раз промайнула одна думка. який він зайвий і тимчасовий, як смішно виглядає на тлі моря без країв, синього неба і потужних скель. більше він мене не тривожив)
рано вранці подолали 600 з лишком сходинок, відбилися від десятка котів і дісталися узбережжя. там зварили собі кашу, а тоді вийшло сонце, ми роздягнулися і заснули одразу ж.
крім котів ще було десь 6 собак, двоє з них найліпші, а оцей - ще й кайфовий. один день ми з ним тусили.
першу ніч провели на камінні коло моря, а на другий день піднявся вітер - і вже не вщухав до останнього. піднялися трохи вище і заховалися в оцю МАФ. тому можна вважати, що в нас була гасієнда з морською панорамою.
двоє дружніх песиків прийшло. не зважаючи на те, що нічим, крім любові не годувалися, чесно охороняли нас від котів.
ось так це виглядало.
а ось так у стані спокою. хто уважний, побачить на одному з дерев кота. там на кожному дереві було по коту))))
своя красна маланка, кстаті.
і киця-скарбниця. я не кликала і не годувала, вона просто прийшла і вимагала жерти. там котів від монастиря нагорі і до узбережжя - щонайменше - штук 15. не дуже-то їх годують в цей сезон, маю зауважити. а стерилізація - не по-християнську. от і вся задачка.