ЛІКУВАRНЯ в легедзиному, 31.07
думала супроводити цей пост типово журналістським текстом по "що?де?коли?" і т.п., але мені так в лом, ну уявіть самі, що от я вам описую, що найповажніший музей села легедзине поєднав відкриттям спільної неординарної і самобутньої виставки долі трьої непересічних особистостей - наомі умань, юрка рафалюка та лізи марр, тра-та-та-та, фуршет і гостинність місцевих доброзичливців, які принесли домашні пиріжки, тра-та-та, сільські реалії та фантасмагорії, тра-та-та, специфічне унікальне світобачення, ля-ля-ля. було б смішно, канєш, але я ж не сем, мене ламає це все вишивати)))))
карочє, хорошу виставку забацали друзі. насправді годі уже сраками стільці протирати, раджу зъїздити і глянути, це круто. і пиріжки, і гоїрки, і компот із мъятою, і міліція, бо "якісь відрубані руки по всьому селі порозвішували", і діти, і старі - усе таке миле серцю, кумедне і серйозне. наомі з юрком пахали як коні для цієї виставки і все вчасно і круто зафігачили, їм уважуха і подяка за матеріали до роздумів і гостинність.
баба катя та її портрет із розпущеним волоссям. баба катя весь час встидалася, була через це дуже зворушлива, але від цього не менш красива і добра)
бачте, так в лом усе, що навіть не викинула одну з двох однотипних фоток))
(одна з улюблених))
а це той зворушливий момент, коли під фінал приноситься чєрєпок, якому 4 чи 5 тис. років і під самогоночку починається обговорення вощення)))))
