показую
мої друзі, пашка й ірка (papinarubashka.com) якось подарували мені жовтий записник. взяла й почала в ньому малювати і писати літери. якщо раніше не було ні форми, ні змісту, то тепер хоча б зъявилася форма. хай місцями занадто недолуга, та все одно. ніколи раніше нічого подібного я не малювала. мені подобається, що я в цих картинках чітко бачу психотип і прочу дурню, яку колись психологічні дослідження мене розшифрували.
коротше, довго пояснювати, - а головне - нащо?) оце розворотики, майже всі, місцями замазані записи телефонів і те пе, не зважайте. инджой. для повного усвідомлення почніть перегляд із думки, що писати й малювати я не вмію і ніколи не вміла, а дитяча травма у вигляді непролазного лісу двійок у перших класах таки дається взнаки і мене все ще хочеться комусь щось довести)
почала як завжди починаю - просто перемальовуючи картинки з книжки. назву книжки виписано біля малюнка
перемальовувалося хвацько, тому зафігачила ще й другу тітку і заснула. листочок вже з натури, сидячи поруч з подругою на вулиці.
ліворуч - малюнок селерою, перед тим як викинути. таке собі) праворуч і наступна сторінка - дурнуваті голуби й нахабні горобці біля макдональдса. малювала супершвидко, поставила собі завдання перемальовувати їх, як є. а більше секунди-двох ніхто з тих паршивців на місці не сидить. вдалося, задоволена)
праворуч - ясно шо)
оце перший напис. стала писати слово пташка, чомусь хробачиними літерами. неспівпадіння дійшло вже на половині, тому домалювала кігтики і це голубині пальці))
але думка, як написати слово "пташка" по-пташиному мене не полишила.
це я підвисла на пісні fat frumos
це собака мій поруч спить
це я відпочивала навпроти монумента зої космодемъянської, але перемалювати не вийшло.
це я була у стоматолога
це почула фразу з телевізора, канал "ностальгія"
мапа того дістрікта, в який треба було метнутися і слово хробак, яке теж мене не полишало
мама попросила зробити підписи на всякі варення. злизала з "як вони провели (ЛІТО)", що женька спіжовий писав. а шо дєлать)
ліворуч - ясно шо, праворуч - безнадійне, коли не змогла заснути вперше за багато часу. флешбеки чи щось таке. рука своя, подобається, гарно вийшла
і знов. два рогалики ще не домалювала.
ня-ня-ня, бля. зате їжак дуже смшний.
продовжую обігрувати слова і малюю себе. в першу чергу хотілося намалювати волосся під пахвами, а тоді вже подумалось, чому б не лишити схожість із собою. руки і брови - на пяць))) слово "велосипед" - дуже подобається, можна з цього красивий напис зробити у векторі
і найостанніше.
усьо, капут
коротше, довго пояснювати, - а головне - нащо?) оце розворотики, майже всі, місцями замазані записи телефонів і те пе, не зважайте. инджой. для повного усвідомлення почніть перегляд із думки, що писати й малювати я не вмію і ніколи не вміла, а дитяча травма у вигляді непролазного лісу двійок у перших класах таки дається взнаки і мене все ще хочеться комусь щось довести)
почала як завжди починаю - просто перемальовуючи картинки з книжки. назву книжки виписано біля малюнка
перемальовувалося хвацько, тому зафігачила ще й другу тітку і заснула. листочок вже з натури, сидячи поруч з подругою на вулиці.
ліворуч - малюнок селерою, перед тим як викинути. таке собі) праворуч і наступна сторінка - дурнуваті голуби й нахабні горобці біля макдональдса. малювала супершвидко, поставила собі завдання перемальовувати їх, як є. а більше секунди-двох ніхто з тих паршивців на місці не сидить. вдалося, задоволена)
праворуч - ясно шо)
оце перший напис. стала писати слово пташка, чомусь хробачиними літерами. неспівпадіння дійшло вже на половині, тому домалювала кігтики і це голубині пальці))
але думка, як написати слово "пташка" по-пташиному мене не полишила.
це я підвисла на пісні fat frumos
це собака мій поруч спить
це я відпочивала навпроти монумента зої космодемъянської, але перемалювати не вийшло.
це я була у стоматолога
це почула фразу з телевізора, канал "ностальгія"
мапа того дістрікта, в який треба було метнутися і слово хробак, яке теж мене не полишало
мама попросила зробити підписи на всякі варення. злизала з "як вони провели (ЛІТО)", що женька спіжовий писав. а шо дєлать)
ліворуч - ясно шо, праворуч - безнадійне, коли не змогла заснути вперше за багато часу. флешбеки чи щось таке. рука своя, подобається, гарно вийшла
і знов. два рогалики ще не домалювала.
ня-ня-ня, бля. зате їжак дуже смшний.
продовжую обігрувати слова і малюю себе. в першу чергу хотілося намалювати волосся під пахвами, а тоді вже подумалось, чому б не лишити схожість із собою. руки і брови - на пяць))) слово "велосипед" - дуже подобається, можна з цього красивий напис зробити у векторі
і найостанніше.
усьо, капут