Осінь в тарілку, Новий рік у банку ( про успіхи та невдачі)
На вулиці цієї неділі було соняшно та тепло. Захтілося і собі зробити чогось соняшного і теплого. Вовнутр, як кажуть.
Тим більше , що після всіляких геловінських забав лишився такий собі сумний гарбуз.
Певно він засумував подумавши, що судилося йому зогнити чи зав'янути. Подивився я на нього, і вирішив не дати пропасти "наглою смертю". Тим більше що для цього багато зусиль не треба. (Доречі настрій був такий ....британський чи що) Тому до гарбуза додався нехитрий набір інших овочів,
бульон в мене є майже завжди. Вперед.
1.Почистив .2. Порубав крупно, як на руку лягло. 3. Прогрів в олії.
4.Заляв бульоном.
5. Проварив 15 хв від закипання. 6. Перебив блендером до кремоподибності, додав сіль+перець+трохи кориці+мускатний горіх+чайну ложка меленої копченої солодкої паприки. Ну і ось гдєто так:
"вуаля" мені теж подобається.
Пи.Си. Паприку додавав не стільки для смаку, скільки для коліру( дехто он шафран кидає для коліру, але ж в мене кров з зуба піде так шафран переводити)
Ну а тепер про невдачі. Начитався я , надивився всілякого в соц.мережах , ЖЖ, та інших фейсбуках про апльсинове вареня, orange marmalade, або навіть Scotch Blood Orange Marmalade, грейпфрутове вареня, мандаринові джеми ..... І стало мені якось....гм.....зазуділи в мене рученята спробувати шось таке наваять.
Класичний оrange marmalade вариться з гірких та страшних севільських апельсинів, котрі істи просто так неможливо , бо гірки, а в нас таких і не бачів ніхто. Ну а я вирішив зробити таку собі компіляцію, як я її зрозумів. Купив 1кг. апельсинів, 1 кг мандаринів, 1л.соку грейпфрутоваго, 0,25 л. найдешевшого ...ну хай буде "коньяк",
і завєтрє..... (там поруч з тими цитрусами замісь "коньяку" затесалаласа половина гарбуза, но "коньяк" був , ви мені повірте)
Коротше кажучи, порізав я все те цитрусове диво на 4 частини, кожну четвертинку - на тоненки скибочки , згрузив у каструляку, заляв грейпфрутовим соком та поставив варитися
Проварив с тому сокове хвилтн зо 20, поки шкірки стали напівпрозорими, і став додавати цукор ( єдне кільо, або трохи більше).Перевів на малий вогонь, проварив 40 хв. вимкнув газ, залишив відпочити.(Поки воно відпочивало, хв. десь 30, прийлося декілька разів вмішати в теє вариво пінку накштаот тої, що утворюється на кисілі) .
Вляв десь зо 150 -180 мл. "коньяку" ( рештою винагородив себе, за труди, думав буде гірше))) ). Місія коньяку була та сама , яку виконує віски в orange marmalade, тобто утворюе таку атмосферу де бактерії бродіння не розвиваються.
Ну і розляв по стерилізованих слоїках ( 150 мл. воли в банку і на 3 хв в мікрохвильовку).
Виглядало це так:
Трішечки лишилося, то я його переклав в плошечку, дав охолонути та спробував. Ну, що скажу: смак яскравий, гірко-солодко-кислуватий, гарний аромат. Пехне "Новим роком" і чимось з дитинства( принаймні мого).
Але не хоче гуснути, хулєра. Таке собі ріденьке варенячко. Щось я робив не так.
Пи.Си. За якість фоток звиняйте, "маємо , що маємо" (С)
Тим більше , що після всіляких геловінських забав лишився такий собі сумний гарбуз.
Певно він засумував подумавши, що судилося йому зогнити чи зав'янути. Подивився я на нього, і вирішив не дати пропасти "наглою смертю". Тим більше що для цього багато зусиль не треба. (Доречі настрій був такий ....британський чи що) Тому до гарбуза додався нехитрий набір інших овочів,
бульон в мене є майже завжди. Вперед.
1.Почистив .2. Порубав крупно, як на руку лягло. 3. Прогрів в олії.
4.Заляв бульоном.
5. Проварив 15 хв від закипання. 6. Перебив блендером до кремоподибності, додав сіль+перець+трохи кориці+мускатний горіх+чайну ложка меленої копченої солодкої паприки. Ну і ось гдєто так:
"вуаля" мені теж подобається.
Пи.Си. Паприку додавав не стільки для смаку, скільки для коліру( дехто он шафран кидає для коліру, але ж в мене кров з зуба піде так шафран переводити)
Ну а тепер про невдачі. Начитався я , надивився всілякого в соц.мережах , ЖЖ, та інших фейсбуках про апльсинове вареня, orange marmalade, або навіть Scotch Blood Orange Marmalade, грейпфрутове вареня, мандаринові джеми ..... І стало мені якось....гм.....зазуділи в мене рученята спробувати шось таке наваять.
Класичний оrange marmalade вариться з гірких та страшних севільських апельсинів, котрі істи просто так неможливо , бо гірки, а в нас таких і не бачів ніхто. Ну а я вирішив зробити таку собі компіляцію, як я її зрозумів. Купив 1кг. апельсинів, 1 кг мандаринів, 1л.соку грейпфрутоваго, 0,25 л. найдешевшого ...ну хай буде "коньяк",
і завєтрє..... (там поруч з тими цитрусами замісь "коньяку" затесалаласа половина гарбуза, но "коньяк" був , ви мені повірте)
Коротше кажучи, порізав я все те цитрусове диво на 4 частини, кожну четвертинку - на тоненки скибочки , згрузив у каструляку, заляв грейпфрутовим соком та поставив варитися
Проварив с тому сокове хвилтн зо 20, поки шкірки стали напівпрозорими, і став додавати цукор ( єдне кільо, або трохи більше).Перевів на малий вогонь, проварив 40 хв. вимкнув газ, залишив відпочити.(Поки воно відпочивало, хв. десь 30, прийлося декілька разів вмішати в теє вариво пінку накштаот тої, що утворюється на кисілі) .
Вляв десь зо 150 -180 мл. "коньяку" ( рештою винагородив себе, за труди, думав буде гірше))) ). Місія коньяку була та сама , яку виконує віски в orange marmalade, тобто утворюе таку атмосферу де бактерії бродіння не розвиваються.
Ну і розляв по стерилізованих слоїках ( 150 мл. воли в банку і на 3 хв в мікрохвильовку).
Виглядало це так:
Трішечки лишилося, то я його переклав в плошечку, дав охолонути та спробував. Ну, що скажу: смак яскравий, гірко-солодко-кислуватий, гарний аромат. Пехне "Новим роком" і чимось з дитинства( принаймні мого).
Але не хоче гуснути, хулєра. Таке собі ріденьке варенячко. Щось я робив не так.
Пи.Си. За якість фоток звиняйте, "маємо , що маємо" (С)