*про алкофрендів і все підряд*
"Предложение неожиданных путешествий есть урок танцев, преподаных богом"
Курт Воннегут "Колыбель для кошки"раз.
Воннегут пише, що завжди потрібно погоджуватися йти куди завгодно і з ким завгодно. по-моєму, прекрасне виправдання.
два.
я завжди думала, що зустріч із алкофрендами - це лише мій вид терапії. їм же нічого не потрібно, вони просто погоджуються, коли втомлюються шукати відмазки. тому що я завжди пишу перша, погоджуюсь на будь-який час, етс. а після - зранку/через день/через тиждень (коли оговтуються) вони пишуть "іт воз джаст вот ай нід". і я навіть не знаю, як почуватись: використаною, потрібною, взаємовигідною? і чого ж вас, закреслене нехороше слово, завжди треба витягувати?
три.
минулого літа я почувалась брудною. цього - порожньою. і все би нормально, тільки мені постійно хочеться щось в себе запхати. в основному це кіно і книжки. при чому без робзору і без перерви. і нічого не зачіпає. просто роблю так, щоб в голові постійно були слова і не треба було нічого говорити.
чотири.
я не можу жити так спокійно. ніяких змін ось уже цілий рік. робота-дім-іноді подорожі-іноді друзі. але нічого не міняється. розумію, що якщо не дати мені добрячого піддупника, я так нічого і не зміню. більше того, так і не зрозумію, чого я хочу. але це вже ниття, проїхали.
всьо спакойно в датском королєвствє.