Lie-art*
* - стирено у Макса Фрая** (прим. автора)
** - автор займається нейм-дропінгом (прим. ред.)
тема про брехню якось давно і плотно сиділа в мене в голові після "Лисьей Честности", особливо Кетро (теж саме, що й ** (прим. ред))
“мне, дорогая луна, ничуть не странно и не стыдно, что сердце мое таково. я думаю, что это називаеться двойственность, и кому, как не тебе знать..." (Марта Кетро)
чого всі так схиблені на чесності? ні, я все розумію, навряд чи кому сподобається, коли його обманюють. і ця тотальна схибленість - не на власній чесності, а на чесності інших людей. у цьому вам навряд чи хто зізнається. всі кажуть, що і самі ненавидять брехню і завжди говорять правду і тільки правду. але насправді їх просто вибішує недомовленість. і що називати правдою, а що брехнею - це уже кому як. абослютно субєктивні поняття
вам доводилося чути “головне, щоб ти була/був зі мною чесним”. йдеться і про подружню зраду ака секс із іншим чоловіком/жінкою, і про “куди ти діваєш гроші, зізнавайся, де зарплата”
хотілося б виступити в ролі адвоката диявола і стати на захист неправди. помітьте, не брехні, а саме “не-пра-вди”
це як про біль. зізнаватися у тому, що “він такий козел, а я так страждаю” дуже легко. зізнаватися в тому, що “сука шлунок скрутило. довбаний гастрит” - геть не так поетично. а от зізнаватися в тому, що “так, я не завжди говорю правду. я не завжди говорю” - це взагалі на грані публічного приниження.
і справа навіть не в навмисному перетасуванні фактів для власної вигоди. а... от ви вірите у те, що неправда може бути корисна?
"... ложь (та ее разновидность, которая не предполагает никакой личной выгоды, а лишь привносит в жизнь некоторую причудливость) - отличная штука. Интеллектуальная игра, изящное искусство ("важнейшее из искусств"?), своеобразный пряный соус, без которого повседневность может показаться настоящему искушенному гурману чересчур пресной".
Макс Фрай "Книга для таких , как я"
** - автор займається нейм-дропінгом (прим. ред.)
тема про брехню якось давно і плотно сиділа в мене в голові після "Лисьей Честности", особливо Кетро (теж саме, що й ** (прим. ред))
“мне, дорогая луна, ничуть не странно и не стыдно, что сердце мое таково. я думаю, что это називаеться двойственность, и кому, как не тебе знать..." (Марта Кетро)
чого всі так схиблені на чесності? ні, я все розумію, навряд чи кому сподобається, коли його обманюють. і ця тотальна схибленість - не на власній чесності, а на чесності інших людей. у цьому вам навряд чи хто зізнається. всі кажуть, що і самі ненавидять брехню і завжди говорять правду і тільки правду. але насправді їх просто вибішує недомовленість. і що називати правдою, а що брехнею - це уже кому як. абослютно субєктивні поняття
вам доводилося чути “головне, щоб ти була/був зі мною чесним”. йдеться і про подружню зраду ака секс із іншим чоловіком/жінкою, і про “куди ти діваєш гроші, зізнавайся, де зарплата”
хотілося б виступити в ролі адвоката диявола і стати на захист неправди. помітьте, не брехні, а саме “не-пра-вди”
це як про біль. зізнаватися у тому, що “він такий козел, а я так страждаю” дуже легко. зізнаватися в тому, що “сука шлунок скрутило. довбаний гастрит” - геть не так поетично. а от зізнаватися в тому, що “так, я не завжди говорю правду. я не завжди говорю” - це взагалі на грані публічного приниження.
і справа навіть не в навмисному перетасуванні фактів для власної вигоди. а... от ви вірите у те, що неправда може бути корисна?
"... ложь (та ее разновидность, которая не предполагает никакой личной выгоды, а лишь привносит в жизнь некоторую причудливость) - отличная штука. Интеллектуальная игра, изящное искусство ("важнейшее из искусств"?), своеобразный пряный соус, без которого повседневность может показаться настоящему искушенному гурману чересчур пресной".
Макс Фрай "Книга для таких , как я"