*про ритми*

[jaromantuka]

направду, то рідко цікаво, читати чужі щоденники. особливо великі пости, сльози-соплі незнайомих людей а одне з найгірших маб вірші чи прозу. але коли потрапляєш на правильний, свій цьогосекундний ритм - залишаєшся. це відчуття швидко проходить,насичуєшся. але все одно залишаєшся. бо люди вже стали рідними. люди рідко дивують ритмом знову і знову. тому я продовжую читати вголос в метро українські переклади всілякого божевілля, як-то Маргарет Дюрас із її Лол В.Штайн. аби тільки влитися в короткі речення. або улюбленого Кортасара - щоб задихатися на його марафонських дистанціях. і цього теж вистачає не на довго. в голові ти - всього лише ти і ритм - всього лише твій. і він так само проходить. проходить. про.ходить (ц)



"9.11. 10:00 516 ауд. перше заняття. бути обов"язково". так шо да. олеко-аспірантко. питання з житлом курва лишається відкритим.