сходив по сіль
І куди ж вони їздили по сіль, оті чумаки?
Те, що залишилось від басейнів, де сіль колись видобували у промислових масштабах. Солезавод зруйновано, вода Сивашу "по звичці" заповнює ячейки, де з часом випаровується.
Вид на Приозерне. Тут був розташований завод, для вивезення солі навіть вузькоколійна залізнична гілка була.
Під гарячим сонцем вода випарюється дуже швидко. У глибших басейнах сіль утворює суцільні друзи кристалів, їх можна забрати на сувеніри.
Тим, хто тут прогулюється, головне слідкувати за консистенцією "земної тверді" під ногами. Один невірний крок, і ти по коліна в чорній багнюці, а кросівки й штани відновленню не підлягають.