(no subject)
Два дні в Одесі явно пішли на корись. Ми святкували день народження, багато гуляли сміялись і веселились. І я вже бачила море!!! А вчора був дощ, тому весь день довелось пити каву, грати в міста та читати книжки, що теж не так вже й погано. Там гарно і спокійно. Коли я таки найшла свій 25 вагон, що був відразу після 13 але перед 1, я була стомлена але неймовірно щаслива.
Дощ приїхав зі мною в Київ. А тут нема зовсім нікого, навіть в неті, свята блін.
Цілий день зовсім не бачила людей, і дуже боюсь збожеволіти, бо конкуруючи форми життя мене виживають і виживають. Мух в моїй кімнаті і на блоці більше ніж населення в цьому гуртожитку. Єто старашно. І боюсь якщо я не виживу їх, вони виживуть мене(.