Jun 14, 2010 12:48
Вчуся ретельності, надворі, коли Високоповажна особа спить, малюю дерева. Нє, не фарбую, а так собі змальовую. Біда в тому, шо повно листя. Таке враження, що лише почну один листок, відриваю очі від паперу, а там коло нього за той час вже три виросло. Поки що нічого гідного показати не можу, це просто тренування.
Чому це раптом так кинулася на рослинність? Та просто вже на другу роботу мене м*яко кажучи забракували за брак терпіння, стилю і ше там чогось. Коротше, суцільний брак.
Колись ще перед школою ходила десь місяць в художню студію. Класно було (те, що можу пригадати). Батькам, очевидно, теж класно, бо одного дня звідти мене забули забрати. Так ми й сиділи з вчителькою на сходах дотемна. На тому моя освіченість в тому напрямку скінчилася. У шість років. Ну, я собі малюю, навіть на полотні, на стінах, на... всякому, коротше, в Фотошопі, корел Пейнтері, Корел Дро, з графічним планшетом, олівцями, пастелями, ручками і фарбами, але от вчора дійшло до мене, шо то все. брак.
малюнки