День непритомніє, час добігає до серпня

Jul 31, 2016 23:30

Оригинал взят у pristalnaya в post

День непритомніє, час добігає до серпня,
Літо густе і медове: пливи, наче риба.
Небо торкається серця, і ніжність нестерпна,
Наче від серця щоразу відкраєна скиба.

Я ніби досі малеча - життя нескінченне,
Тато живий і усміхнений, мама удома...
Щастя у кожній хвилині - просте і буденне -
Просто нічого, крім щастя, тобі невідомо.

Так не триватиме довго, змарнується літо,
Всохне троянда, заплетена в прути альтанки.
Там, де майбутнє холодною кригою вкрито,
В тебе завжди зостаються серпневі світанки.

Світ не чекатиме нас - полетить, понесеться,
Час захитає щосили невидимі ваги.
Все, що зостанеться - ніжність у твоєму серці -
Те, що насправді вартує твоєї уваги.

стихи

Previous post Next post
Up