Коли прапор в'ється, про голову нейдеться
"... о чувстве, известном под именем воодушевления. По спине и - как выясняется при более внимательном наблюдении - по наружной поверхности рук пробегает «священный трепет». Человек чувствует себя вышедшим из всех связей повседневного мира и поднявшимся над ними; он готов все бросить, чтобы повиноваться зову Священного Долга ( Read more... )
Стояв щойно на тротуарі, читав Вас і не міг зрушити з місця, поворухнутися..
Все настільки співзвучне власне мені, моїм особистим думкам і котримсь моїм "світовлаштовуваним" принципам, про котрі я навіть не маю з ким говорити, бо це настільки важкі теми, настільки важконалаштовувана "хвиля fm", настільки важка мова і головне- воно все у своїй сукупності настільки енергоємне і часовитратне, що я ніяк не міг знайти собі однодумців..
Вибачте за дуже емоційний відступ, але я мусів Вам це сказати, добра Ви моя пані.
По темі.. Згоден з усім, сам перебував у всіх описаних Вами станах, сам вподоблявся "тваринним іпостасям", і сам дійшов до отої межі, коли врешті збагнув котрусь дуже, однак, просту істину: моє життя власне, воно занадто коротке, аби його спалювати на самі інстинкти) хай який кайф я від цього не отримую. Час схаменутися настав.
Знаєте, що мене "витягнуло" з виру отого "тремтіння перед ідеями і стягами"?
Проста зацікавленість власними можливостями і ота непередавана словами і прекрасна у своїй силі й могутності Простоти природня магія нашого світу.. Не Світу Людей, а Світу Сили, як мені звично його називати..
Ех. Все. Сідає заряд..
До зустрічи. Читаю і чекаю Вас.
Reply
Бывает, всем нравится человек, и характером, и увлечениями своими, и ответная есть реакция вполне адекватная - но есть некие закрытые зоны, где только ступишь- и вмиг все пропадает, и перед тобой вдруг откроется совсем другой образ.
совершенно тебе чуждый...
Reply
Leave a comment