ГОЛОДОМОР КАК ОТКРЫТИЕ ХУДОЖНИКА - ДЛЯ ЕВРОПЕЙЦЕВ
Жил-был такой себе неплохой художник-график в Италии. Небедный, довольно известный, еще молодой, свое агенство имеет, более-менее свободный в выборе, образованный, судя по его блогу - он пишет о Курте Воннегуте, Сэлинджере, Т.С. Элиоте, Высоцком и Параджанове итд. И вот решил он в своих частых путешествиях по миру заглянуть в такую экзотическую страну, как Украина. А свое путешествие начал с восточных областей, Днепропетровска, Акимовки и далее по карте. Тут вот и совершил открытие - оказывается, одна из величайших трагедий в мире, Голодомор, абсолютно ему не известна - и, по-видимому, его многочисленным друзьям также, не политикам, а обычным людям, в том числе художникам. Потрясенный до глубины своей европейской души, Игорт решил открыть страшную правду миру, в частности, Европе.
фото автора, главный герой Николай Васильевич, житель Днепра
Потом художник узнал и о Дюранти, и о предательстве правительств европейских стран и США - но все же 2 года своей жизни провел в Украине, отдав и время, и силы этому проекту.
В результате появились «Украинские тетради» в Италии и во Франции.
Графические работы выполнены в виде рисунков с надписями, в стиле комиксов.
Продается неплохо, хотя лично меня это удивляет - цена 22 эвро.
Обкладинка книги 'Українські зошити'
Україна і Голодомор у графіці італійського художника
Алла Лазарєва
Для Бі-Бі-Сі, Париж
У Франції вийшла друком книга коміксів "Українські зошити (спогади про радянські часи)". Автор - відомий італійський художник Іґорт /Igort- уже розпродав 10 000 примірників цієї книги в Італії. Незабаром збірка ілюстрованих оповідей і споминів українців про недавнє минуле вийде в світ англійською, німецькою та іспанською мовами.
За відгуками фахівців та аматорів жанру, Іґорт є одним з найпомітніших італійських художників, які спеціалізуються на коміксах. Він має численні призи, власне видавництво, а також - репутацію автора захоплюючих мальованих детективів.
Емманюель із паризької книгарні "Galérie BD Spirit", що спеціалізується на збірках коміксів, наголошує на масштабах проекту італійського митця:
16 novembre 2010
Ukr
"Іґорт є одним із найпомітніших, якщо не найпомітнішим майстром італійського коміксу за останні 30 років. Він керує найкращим спеціалізованим видавництвом Італії, яке називається "CoconinoPress", бере учать у численних міжнародних проектах, коли комікси видаються та потрапляють на ринок відразу багатьма мовами..."
Україна: шок і відкриття
"Українські зошити" - принципово новий для автора жанр. У інтерв'ю Бі-Бі-Сі він сказав, що в його творчому житті вперше так сталося, щоб тема несподівано зацікавила настільки, що змусила на якийсь час відмовитися від решти творчих планів.
Іґорт каже, що та поїздка докорінно поміняла його плани: "Коли я поїхав до України, то мав спочатку зовсім інший проект. Я цікавився будинком в Ялті, в якому жив Чехов. Але щойно я приїхав до вашої країни, я відчув справжній шок від того, що побачив та почув. Зі мною вперше таке сталося. То було дивно, ніби внутрішній вибух... І я тоді подзвонив своєму видавцеві і сказав, що хочу робити іншу книгу."
http://igort.blogspot.com/search?updated-max=2009-11-08T11%3A37%3A00%2B01%3A00&max-results=5 - блог художника
Невідомий Голодомор
Приголомшуючою новою інформацією стала для Іґорта тема Голодомору. До приїзду в Україну він ніколи не чув про штучний голод, організований комуністичною владою тодішнього СРСР, що забрав життя мільйонів українців.
Іґорт: "Я також маю короткий фільм, на 3 хвилини, де можна побачити справжні обличчя моїх героїв. Один із них, Микола Васильович, просто на вулиці почав плакати. Це було приголомшуюче, цей неймовірний, не висловлений біль".
http://igort.blogspot.com/2010/10/piccolo-film.html piccolo film 11 ottobre 2010
Іґорт каже, що спостереження за життям українців нагадало йому творчість Франца Кафки
Упродовж двох років Іґорт облаштувався в Дніпропетровську. Весь цей час він мандрував містами й селами Східної та Південної України. Художник зауважив, що по цих регіонах радянський спосіб мислення та бачення світу і нині визначає життя людей.
"Я дивився телевізор і не знаходив європейських та американських каналів. Тоді якраз були вибори Обами. Але темі виборів президента США знаходилося 3 хвилини, коли про день народження Путіна розповідали 5,5 хвилин. Путіна показували з голим торсом, як він нібито полює на сибірського тигра або роздаровує годинники незаможним росіянам. Цієї риторики ми давно не знаємо. То зовсім інша епоха."
Кстати, есть и иллюстрации - особенно в наших газетенках.
Агния Барто про Путина (1957 год)
Фотография в журнале -
У костра сидит отряд.
Вы Володю не узнали?
Он уселся в первый ряд.
Бегуны стоят на фото
С номерами на груди.
Впереди знакомый кто-то -
Это Вова впереди.
Снят Володя на прополке,
И на празднике, на елке,
И на лодке у реки,
И у шахматной доски.
Снят он с летчиком-героем!
Мы другой журнал откроем
Он стоит среди пловцов.
Кто же он в конце концов?
Чем он занимается?
Тем, что он снимается!
http://lib.rus.ec/b/152066/read#t9 для особливо недоверчивых
"Українські зошити", за визначенням самого автора, - це історія з маленької літери. Інакше кажучи - це кілька портретних замальовок під спільною палітуркою.
Герої твору - звичайні, переважно літні люди, які розповідають про своє життя. Більшість інтерв'ю починалися просто на вулиці.
Кафка б ридав
"Якось побачив на вулиці стареньку. Було мінус 19, а вона зі своєю паличкою на виході з великої крамниці пропонувала людям зважитися на своїх старих терезах. На всіх - по 200 кілограмів одягу, хто ж схоче перевіряти свою вагу? Та бабуся була ніби втіленням безпорадності. Коли вижити - надзвичайно важко."
Італійський художник зауважив, що закінчивши роботу над "Українськими зошитами", він краще зрозумів символіку Франца Кафки. На його думку, описаний письменником абсурд "не такий вже й вигаданий".
Водночас Іґорт зазначив, що така здатність протистояти труднощам в житті, яку він побачив в Україні, "навряд чи існує в будь-якій іншій країні світу".
Останнє поновлення: Середа, 10 листопад, 2010 p., 11:57 GMT 13:57 за Києвом
заменитая телеграмма в ОГПУ
Quando Nicholay Vasilievich naque, nel 1926, villaggio Magdalinavsky, regione di Dnepropetrovsk, sua padre partì e si fece una altra famiglia. Lui non lo rivide più. Sua madre faceva un mestiere da uomini, dissodava la terra, con la zappa... см. блог
http://igort.blogspot.com/search?updated-min=2009-01-01T00%3A00%3A00%2B01%3A00&updated-max=2010-01-01T00%3A00%3A00%2B01%3A00&max-results=50
Голодомор уничтожил не менее 25% населения советской Украины...
Дюранти: "Люди питаются хорошо!"
Николай Васильевич - "мой брат..."
Con Alberto Sebastiani, al festivaletteratura di Mantova, abbiamo presentato i quaderni ucraini, sabato 11 settembre, al teatro Bibiena
С Альберто Себастьяни, на Festivaletteratura в Мантуе, мы представили украинские книги, в субботу, 11 сентября, театр Бибиена