Українські назви родинних звязків.
Від ранку маю менше роботи, то і читаю собі ЖЖ (він відкривається з першого разу(!!!) , - аж страшно про це... вголос писаи))). Ского Великдень і мене щось вже до свят налаштування виникають. Ну і відповідно руки автоматично гуглять "Великдень", а під рукою книжки з рецептами і різними іншими моментиками.
Напевно я вже тут занудила Дарією Цвєк, але нині я натрапила на абсолютно чудоий розділ її книги і не можу його тут не запостити.
"Хочу нагадати, як колись називали родинні зв"язки, які потім поперекручували і переінакшили. Пишу про це , щоби повернути наші давні традиції. Отож,діти і сестри - це сестрінки, або перві. Діти брата - то братанки ( а не племінники). Рідна сестра брата батька чи матері - тета. Мамин брат - це вуйко, жінка маминого брата - вуянка. Брат батька - стрийко, його жінка - стриянка, їхні діти -стриєчні брати і сестри. Чоловік сестри - швагер, жінка брата - швагерка, або братова. Для батьків жінка сина - невістка, або синова, чоловік доньки - зять. Батьки невістки або зятя - свати. Сестрині діти для братових чи навпаки - то кузини. Постраємося тепер повернути всім родичам їх звання"...
Точно так говорять мої численні родичі, які живуть в Канаді і в Америці. А також моя бабця може (пояснюючи мені хто є хто) завернути: "тіточна сестра, стриєчного брата...") і тим ввести мене в ступор. Ну і звичайно, що відсутнє звернення на "ти" чи тим більше на "ви". Все йде через третю особу. Тобто :"чи принести, Бабці, їсти?" ітд ітд ітд.
Ясно, що тепер переважно звертаються всі просто на "ти" і часто виключно по імені, проте такі традиційні речі так само треба пам"ятати і нічого поганого у них нема. І реально, це частина наших українських традицій, які чомусь ми часто ніби хочемо забути.
Напевно я вже тут занудила Дарією Цвєк, але нині я натрапила на абсолютно чудоий розділ її книги і не можу його тут не запостити.
"Хочу нагадати, як колись називали родинні зв"язки, які потім поперекручували і переінакшили. Пишу про це , щоби повернути наші давні традиції. Отож,діти і сестри - це сестрінки, або перві. Діти брата - то братанки ( а не племінники). Рідна сестра брата батька чи матері - тета. Мамин брат - це вуйко, жінка маминого брата - вуянка. Брат батька - стрийко, його жінка - стриянка, їхні діти -стриєчні брати і сестри. Чоловік сестри - швагер, жінка брата - швагерка, або братова. Для батьків жінка сина - невістка, або синова, чоловік доньки - зять. Батьки невістки або зятя - свати. Сестрині діти для братових чи навпаки - то кузини. Постраємося тепер повернути всім родичам їх звання"...
Точно так говорять мої численні родичі, які живуть в Канаді і в Америці. А також моя бабця може (пояснюючи мені хто є хто) завернути: "тіточна сестра, стриєчного брата...") і тим ввести мене в ступор. Ну і звичайно, що відсутнє звернення на "ти" чи тим більше на "ви". Все йде через третю особу. Тобто :"чи принести, Бабці, їсти?" ітд ітд ітд.
Ясно, що тепер переважно звертаються всі просто на "ти" і часто виключно по імені, проте такі традиційні речі так само треба пам"ятати і нічого поганого у них нема. І реально, це частина наших українських традицій, які чомусь ми часто ніби хочемо забути.