Перший день на лижах або що я нині зрозуміла)
Отже сьогодні ми спробували вперше поставити Івасика на лижі). Це було весело і смішно. Збиралися активно і весело, бо його дуже зацікавив процес збирання, міряння комбінезону, а також шолому і окулярів. Цілу дорогу він розповідав нам, як він буде їхати).
І він з великою радістю одягнув лижні черевики і лижі. Трошки попересувавшись .... -це було просто унікально смішно, мій син мені сказав, що "мучівся", тобто змучився і сказав, що хоче вже тепер на санках (які були завбачливо взяті зі собою). Проте він поступив як дорослий хлопчик і нашу угоду, що :" трохи на лижах а трохи на санках" - не порушив) . При останньому підйомі погода якось почала дуже дивно змінюватися і назад.... ми стускалися просто в екстримальних умовах!!! Звичайно, що Івасик їхав в тата на руках...тобто було весело не те слово. Ну а далі було ще трохи сліз в машині, далі марудство на предмет того, чи він голодний, чи він таки хоче спати, ну а потім він... просто виключився.... на кілька годин))). Збудився і зараз ще от лежить коло мене зі щасливими очима))).
І я також почуваюся щасливою дивлячись на нього).
Отже після цього першого дня я зрозуміла, що дитину треба до всіх активностей батьків прилучати найскоріше.
Дитині подобається все, що роблять батьки, навіть якщо дитина це показує не відразу). Треба докладно і зрозуміло пояснити дитині все, чого ви збираєтеся її навчити, навіть якщо це здається певним абсурдом. І ніколи не думати, що дитина цього не зрозуміє, бо вона ще мала. Дитина розуміє все! Також можна от реально скласти певний договір, що те, що ми будемо робити буде виглядати наступним чином і що це дуже важливо. Я повторюю це кілька разів і навіть кілька разів перепитуюся про це в Івасика, щоб і він усвідомив, що це таки важливо. Ну і ясно, що обіцяти бонуси у вигляді чогось смачненького, чи того, чого б він хотів))). Нині так от все і робилося і результатом я задоволена.
Ще 2 дні до повернення додому і я вірю, що за ці 2 дні ми зробимо серйозним поступ у нашому лижному починанні))).
І він з великою радістю одягнув лижні черевики і лижі. Трошки попересувавшись .... -це було просто унікально смішно, мій син мені сказав, що "мучівся", тобто змучився і сказав, що хоче вже тепер на санках (які були завбачливо взяті зі собою). Проте він поступив як дорослий хлопчик і нашу угоду, що :" трохи на лижах а трохи на санках" - не порушив) . При останньому підйомі погода якось почала дуже дивно змінюватися і назад.... ми стускалися просто в екстримальних умовах!!! Звичайно, що Івасик їхав в тата на руках...тобто було весело не те слово. Ну а далі було ще трохи сліз в машині, далі марудство на предмет того, чи він голодний, чи він таки хоче спати, ну а потім він... просто виключився.... на кілька годин))). Збудився і зараз ще от лежить коло мене зі щасливими очима))).
І я також почуваюся щасливою дивлячись на нього).
Отже після цього першого дня я зрозуміла, що дитину треба до всіх активностей батьків прилучати найскоріше.
Дитині подобається все, що роблять батьки, навіть якщо дитина це показує не відразу). Треба докладно і зрозуміло пояснити дитині все, чого ви збираєтеся її навчити, навіть якщо це здається певним абсурдом. І ніколи не думати, що дитина цього не зрозуміє, бо вона ще мала. Дитина розуміє все! Також можна от реально скласти певний договір, що те, що ми будемо робити буде виглядати наступним чином і що це дуже важливо. Я повторюю це кілька разів і навіть кілька разів перепитуюся про це в Івасика, щоб і він усвідомив, що це таки важливо. Ну і ясно, що обіцяти бонуси у вигляді чогось смачненького, чи того, чого б він хотів))). Нині так от все і робилося і результатом я задоволена.
Ще 2 дні до повернення додому і я вірю, що за ці 2 дні ми зробимо серйозним поступ у нашому лижному починанні))).