Понеділкове
Інколи в мене складається враження, що я на роботі тільки пишу... Пишу і пишу ітд... І всі довкола пишуть. Ручка виписується інколи за день, а середній палець на правій руці має таку характерну вм"ятину, як колись в школі. Щодня нові реформи... в охороні здоров"я приносять все більше і більше писанини... Кілька інформованих згод на кожного пацієнта, заповнення карточки,як внутрішньої так і пацієнту на руки заключення дається. В карточці також треба заповнити не одну стрічку. Наче все от вірно, але... на це йде ну дуже багато часу... Обласна поліклініка немає диспансерного обліку. Тим не менше є внутрішні карточки, які не сильно і облікуються, проте приймати без них ми не можемо. В реєстратурі черга за карточками та талонами... ітд ітд ітд...
Останні дні завідувачка щодня перед кінцем робочого дня збирає ті всі карточки в лікарів і перевіряє, чи ми все правильно зробили... Ну як в школі... І от цей запис... - це найголовніше, а решта хай світ валиться!
Не хочу зараз це все проаналізовувати, але... рук болить, серйозно! А сьогодні тільки понеділок....(. Ех...
Але, якщо відверто, то... це все дурниці. Подобається мені моя робота і неймовірно радію, що незважаючи на певні сумніви, які я мала в час декретної відпустки, прийняла саме таке от рішення і повернулася до свого інтенсивного життя між двома лікарнями. Добре, що мій ОХМАТДИТ і відділення патології новонароджених недоношених ЛОКЛ близенько, все от поруч.
З життя... Дивлюся сьогодні одного передчасно народженого пацієнта. Так от з медсетрою кількома словами пермовляюся, що от гарна дитина, що сам час додому іти... Відповідає, що забирати мама його не хоче, бо ж недошонене... а вони слабі і хворі... Далі спитала в лікуючого лікаря. Так, каже, що дійсно батьки сказали, що заберуть, як буде їм гарантія сто відсотків, що дитина здорова, бо інваліда їм вдома не треба...
Як гарантійний талон в магазині..
Всім гарного початку тижня і вірних налаштувань!
Останні дні завідувачка щодня перед кінцем робочого дня збирає ті всі карточки в лікарів і перевіряє, чи ми все правильно зробили... Ну як в школі... І от цей запис... - це найголовніше, а решта хай світ валиться!
Не хочу зараз це все проаналізовувати, але... рук болить, серйозно! А сьогодні тільки понеділок....(. Ех...
Але, якщо відверто, то... це все дурниці. Подобається мені моя робота і неймовірно радію, що незважаючи на певні сумніви, які я мала в час декретної відпустки, прийняла саме таке от рішення і повернулася до свого інтенсивного життя між двома лікарнями. Добре, що мій ОХМАТДИТ і відділення патології новонароджених недоношених ЛОКЛ близенько, все от поруч.
З життя... Дивлюся сьогодні одного передчасно народженого пацієнта. Так от з медсетрою кількома словами пермовляюся, що от гарна дитина, що сам час додому іти... Відповідає, що забирати мама його не хоче, бо ж недошонене... а вони слабі і хворі... Далі спитала в лікуючого лікаря. Так, каже, що дійсно батьки сказали, що заберуть, як буде їм гарантія сто відсотків, що дитина здорова, бо інваліда їм вдома не треба...
Як гарантійний талон в магазині..
Всім гарного початку тижня і вірних налаштувань!