Гошівський монастир
Сьогодні дещо випадково, а дещо і згідно плану потрапила до Гошівського монастиря. Вже не вперше від початку літа. Неймовірне місце, звідки не хочеться їхати. Там хочеться бути, дихати, молитися, мовчати. Не буду докладно зупинятися на описі самого монастиря, про це багато написано. Скажу тільки так: хто не знає куди поїхати ( у тому напрямку), то дуже рекомендую саме Гошів!
1) Субота. Багато весіль. Він....
2) ... і Вона).
3)Хмари сьогодні були неймовірні. Довкола неймовірна чистота і простір.
4) Гошівський монастир. Всередині не фотографувала. Там було вінчання.
5) Довкола дуже гарні краєвиди
6) Хочеться просто сидіти, дивитися і думати про щось дуже добре.
7) Гошівський монастир
8) Підійшли до крамнички з іншого боку і побачили на склі такий от плакат). Виявляється там в рамках "Веселих канікул з Богом" є дитячий табір і діти малювали різні плакати. "Ми команда кока-кола, жить не можем без прикола"))).
9) Ще були небесні хмаринки і щось з андроїдом))). Такі вони сучасні діти.
10) В Гошові є цілюще джерело. Вода з джерела розведена до багатьох кранів і щось на подобі бюветів. Пляшки (порожні) можна купити в крамниці. Вода неймовірно смачна.
11) Сама крамниця і власне плакат "Веселі канікули з Богом".
12) Чудові клумби
13) Вздовж дороги багато кранів з водою.
14)
15) Вихід.
Фотографувала доволі світські речі. Все інше мало в собою багато такого, про що не хочеться говорити. А про що хочеться натхненно мовчати.