Сумно...

Apr 23, 2013 20:11

Сьогодні, напевно, вже кожен користувач інтернету прочитав цю новину ( ДРУЗЬЯ!!! ВПЕРВЫЕ ПРОШУ - ДОЧИТАЙТЕ ДО КОНЦА И ПО ВОЗМОЖНОСТИ ПЕРЕПОСТИТЕ!!! (сорри, что без картинок и т.д., но вы поймете почему)

Час назад, идя по Саксаганского, стала свидетелем преступления. Прямо на тротуаре - окровавленный человек. С трудом дышит. Рядом валяются разбитые очки, бумажник... Редкие прохожие в недоумении останавливаются, кто-то спешит пройти мимо. Рефлекторно достаю мобильный. На ступеньках "Пивной на Саксаганского" мужчина в белой рубашке (менеджер, наверное) говорит по телефону. Прислушиваюсь - вызывает скорую. Звоню в милицию. Девушка принимает вызов. Благодарит. На окровавленном тротуаре четверо - собственно жертва, менеджер пивнухи, я и хрупкая девушка. Судорожно соображаем что делать дальше. Как помочь? А!!! НАПРОТИВ - клиника Healthy&Happy Украина. Мужик-менеджер бежит туда за врачом. Замечаем валяющийся рядом ствол. Еще раз звоню в милицию - прошу поторопиться, т.к. огнестрел, долго вместе с девушкой не могу охранять вещьдоки, и вообще, меня на работе ждут... Надо отдать должное, менты благодарят еще раз. Через минуту перезванивает телефон: мужской голос, сиреной на интершуме, вопрос: " Как там пострадавший?" Просит подождать и говорит, что будут через минуту. В это время возвращается мой новый знакомый (тот который менеджер) и сообщает: "У них там ЧАСТНАЯ КЛИНИКА, ПО ПРЕДВАРИТЕЛЬНОЙ ЗАПИСИ, И ВСЕ ВРАЧИ ЗАНЯТЫ!" Щупаем пульс - нитевидный. Но ЕСТЬ!!! Подъезжают менты (правда так лихо заруливали на тротуар, что чуть не переехали пострадавшего). Офигевают. Просим их сходить в клинику напротив и привести врача. Старлей робко отвечает: "Нам нужно ленту натянуть - огородить место преступления". После чего я рявкаю: "Я, блядь, это место охраняла 10 минут, если один из вас троих сбегает в клинику и напомнит врачам про клятву ГИппократа - умирающего не украдут". Он офигевает - но подчиняется. Проходит еще три минуты - посланный в клинику сержант возвращается с ответом: "ОНИ НЕ ПРИДУТ", Вот тут я ПСИХАНУЛА. Влетаю на белоснежный ресепшен и выдаю текст: "Я журналист. У вас под окнами умирает человек. И если вы, блядь, не окажете ему помощь, сейчас тут будут все камеры Советского Союза, и Вы ИМ объясните про свою предварительную запись". Нимфа на ресепшене зеленеет. И лепечет: "а-да конечно, сейчас я позвоню директору". Все начинают суетиться. Проходит еще 3 минуты. Я беру в руки телефон о словами : "Все, блядь, звоню". Крик: "Подождите-подождите!!!". Через 2 минуты материализуется врач. С матюками тащу его за руку через дорогу, обещая прославить его клинику на всю страну. Он, как в хуевом голивудском фильме, врывается на оцепленную лентой территорию, падает на колени, и начинает делать искусственное дыхание (кстати, лично к врачу претензий нет, он сделал все что мог в предполагаемых обстоятельствах). Но все!.. Уже не надо... А еще через 5 минут приехала Скорая. Весь спектакль продолжался в общей сложности 30 минут.
Это я к чему? Меня БЕСИТ мир в котором врачи телевизионных камер бояться больше чем совести!!!! 25 минут у них под окнами умирал человек, но у них ЗАПИСЬ!!! И, знаете что? Я чувствую себя виновной в смерти этого незнакомого мне мужика... Если бы я отбросив мамино воспитание и блядскую интелигентность, на 15 минут раньше ворвалась в эту клинику потрясая корочками и обещая гнев СМИ на их голову - человека можно было бы спасти...
Пы.Сы. Перепост прошу, т.к. всегда держу обещания. А я пообещала, пиар клинике Healthy&Happy Украина. і, можливо, навіть, зробив її перепост. В цілому в одному цьому дописі 2 новини: смерть людини... і момент роботи однієї  приватних клінік  Києва.
Як лікар, я завжди з таким от болем і жалем читаю про якісь не надто радісні медичні новини. Бо дещо знаю і розумію, що ззовні може воно виглядає десь по-іншому, ніж з середини.  І що дуже часто від лікаря залежить значно менше, ніж думається, бо... один лікар не може змінити систему...
Ні, я в жодному разі не захищаю клініку про яку йдеться в повідомленні. Проте таки хочу вірити, що це сталося з вини адміністратора, яка просто не повідомила лікарів про те, що сталося. Кожен в окремому кабінеті мав прийом. Ніхто не мусить в той момент дивитися через вікно. Повірте, навіть, дуже може бути, що в ту мить всі лікарі мали роботу... проте судячи з сайту клініки йшлося про плановий амбулаторний прийом.... тому не надання першої медичної допомоги ... - я просто в це не можу повірити!
І не уявляю пацієнта, який би ... ґм... заборонив лікарю, навіть, коли той його оглядав.... надати допомогу людині, яка помирає!
Не знаю, який там рівень відповідальності у адміністратора, яка таке питання мало узгоджуватися з керівництвом... В цілому все якось дуже дивно. І дуже хочеться вірити, що  не в лікарях персонально справа...
Наступний момент...Приїзд швидкої допомоги. Так от, якщо в центрі Києва після виклику швидка приїхала за півгодини... то що говорити про якісь віддалені райони, чи села? В нашій країні закони не писані... і для того, щоб їх видавати треба спочатку мати відповідно матеріально-технічну базу для цього, а також... зробити практично на всіх вулицях окремі паси для автобусів та швидких (ітд) і забезпечити відповідними виконавчими методами покарання тих, хто буде порушувати правила пересуваючись там, де вони не мають права.... Звучить, як утопія, ну справді.
О, існує ще медицина катастроф.... І що з того, як під час березневих морозів машина "катастрофи в медицині" таки доїхала, куди треба було, як на зворотній дорозі... з новонародженою дитиною на борту.... відвалилася дверка?... Ви ще не знаєте, на яких машина  лікарські бригади їздять на консультативні огляди у віддалені райони... Але чи в цьому є їх безпосередня вина? Чи винен водій швидкої допомоги, чи бригада, що просто нереально доїхати кудись в умовах нашої країни за 10 хв.!!
Журналістка вірно зробила, що це все озвучила і поширила. Якщо мовчати, то може скластися враження, що і проблем жодних немає. І тут проблема на тільки в клініці....
Клініка, лікарі якої (з певних причин... бо таки повторюю, що думаю, що це вийшло непорозуміння....) не надали вчасно необхідної допомоги... ясно що повинна дати адекватну відповідь на цей інцидент. Не уявляю, які  вони будуть шукати оправдовування цьому...
Цей, на жаль, трагічний випадок, в цілому відображає наше суспільство і наше життя...
Хтось пройшов повз, хтось не побоявся взяти на себе відповідальність, хто не знав, що входить в його обов'язки, хтось взагалі не знав, що робити в такій ситуації (бо, як то є в жарті: все добре в роботі пожежника...якби не ті пожежі....), хтось на цю ситуацію не звернув уваги...
Адекватно спрацювало лиш сумління кількох людей...

медицина, поточне

Previous post Next post
Up