Думки вголос...
Цього разу ми втекли в Альпи не до зими, а від зими). Тобто в горах сніг був тільки на схилах.... на відміну від Львова. І вже практично традиційний момент: ніщо так не втомлює в дорозі, як перетин кордону... Вчора 4 години в'їжджали з Польщі в Україну через Краковець. Спочатку поїхали на Медику, але там черга виглядала дуже не привабливо, то втекли в Корчову... Але, на жаль, нічого не виграли. Машин, наче, і багато не було, проте так повільно все рухалося... Польські митники та прикордонники от так ніби спеціально все робили так повільно... Реально, вже потім переїхавши на українську сторону затрималися так тільки хвилин на 15-ть. Любов до мандрів машиною поступово згасає... Тобто трансформується у наступне: летіти кудись літаком і там вже брати машину.
Відпочивали ми традиційно весело та гарно. Діти мали своє товариство і Софію ми за 6 днів бачили виключно вранці та ввечері. Бо цілими днями вони (діти, а їх було 9) каталися окремо і кілька днів, навіть,в іншій зоні катання. Товариство наше було інтернаціональне: поляки з Польщі та поляки з Німеччини. Мовою спілкування була польська та в дітей ще німецька. Для практики це без сумніву супер, але з іншого боку....
Як і завжди виходило так,що ми,українці, незважаючи на те, що нас була більшість, шукали (і знаходили...) комфортне для всіх спілкування. Бо ми ж польську з дитинства знаємо та розуміємо. А англійську в школі вивчили, а німецьку знаємо, бо в Німеччині не раз бували та Австрії... А ще ж і французьку, якщо треба то зрозуміємо... Ну і ясно, що російська для нас зрозуміла без питань...
Тому, які в нас можуть бути зауваження щодо того, що у великому австрійському курорті є карти схилів німецького, англійською, італійською, російською мовами...
Останні кілька років не лінуюся писати свої побажання та зауваження та кидати їх у визначені скриньки, які є практично всюди в інформаційних центрах. Пишу, що я от така і така, тут відпочиваю родиною та з друзями. Що подобається, тільки от якби ще було мовою українською хоча б загальна інформація, то настрою мені б це дуже додало. Більше того, що це б привернуло увагу багатьох моїх друзів, які ще поки з різних причин сюди не приїхали. Так, я розумію, що це все певна утопія... проте... повторювати, що я з України і що ... так, я розумію російську, польську, англійську, німецьку... проте це не мої мови!!!
В Будапешті, до речі, же на туристичних корабликах та автобусах, вже є українська мова. Не скажу, що я причетна до цього прямо, проте це одне моїх улюблених міст і щоразу буваючи там я писала в побажаннях про українську мову, а коли мене питали, якою мовою налаштувати мені навушники, я відповідала, що українською.
Я це все веду до того, що ... мені не треба показувати свій інтелект у знанні іноземних мов перед всіма довкола... Раніше я сприймала це якось по-іншому. Ні, я зовсім не до того, іноземні мови не треба вчити! Навпаки!!! Вони потрібні для читання оригінальних творів, перегляду фільмів... І так, для того, щоб спілкуватися з іноземцями, без сумніву!
Своїми от знаннями ми от наче облегшуємо всім життя довкола. Нам нічого не треба, ми ж все і так зрозуміємо!
Друзі, давайте розширювати знаннях наших іноземних друзів далі, ніж "доброго дня", чи "будьмо!",
В такі от моменти дуже тішить україномовних Нешинал Джеографік і дуже хочеться вірити, що це лише початок!
Всім гарної неділі (незважаючи на вкрадену годину...) і чудового початку тижня (на завтра))).
Відпочивали ми традиційно весело та гарно. Діти мали своє товариство і Софію ми за 6 днів бачили виключно вранці та ввечері. Бо цілими днями вони (діти, а їх було 9) каталися окремо і кілька днів, навіть,в іншій зоні катання. Товариство наше було інтернаціональне: поляки з Польщі та поляки з Німеччини. Мовою спілкування була польська та в дітей ще німецька. Для практики це без сумніву супер, але з іншого боку....
Як і завжди виходило так,що ми,українці, незважаючи на те, що нас була більшість, шукали (і знаходили...) комфортне для всіх спілкування. Бо ми ж польську з дитинства знаємо та розуміємо. А англійську в школі вивчили, а німецьку знаємо, бо в Німеччині не раз бували та Австрії... А ще ж і французьку, якщо треба то зрозуміємо... Ну і ясно, що російська для нас зрозуміла без питань...
Тому, які в нас можуть бути зауваження щодо того, що у великому австрійському курорті є карти схилів німецького, англійською, італійською, російською мовами...
Останні кілька років не лінуюся писати свої побажання та зауваження та кидати їх у визначені скриньки, які є практично всюди в інформаційних центрах. Пишу, що я от така і така, тут відпочиваю родиною та з друзями. Що подобається, тільки от якби ще було мовою українською хоча б загальна інформація, то настрою мені б це дуже додало. Більше того, що це б привернуло увагу багатьох моїх друзів, які ще поки з різних причин сюди не приїхали. Так, я розумію, що це все певна утопія... проте... повторювати, що я з України і що ... так, я розумію російську, польську, англійську, німецьку... проте це не мої мови!!!
В Будапешті, до речі, же на туристичних корабликах та автобусах, вже є українська мова. Не скажу, що я причетна до цього прямо, проте це одне моїх улюблених міст і щоразу буваючи там я писала в побажаннях про українську мову, а коли мене питали, якою мовою налаштувати мені навушники, я відповідала, що українською.
Я це все веду до того, що ... мені не треба показувати свій інтелект у знанні іноземних мов перед всіма довкола... Раніше я сприймала це якось по-іншому. Ні, я зовсім не до того, іноземні мови не треба вчити! Навпаки!!! Вони потрібні для читання оригінальних творів, перегляду фільмів... І так, для того, щоб спілкуватися з іноземцями, без сумніву!
Своїми от знаннями ми от наче облегшуємо всім життя довкола. Нам нічого не треба, ми ж все і так зрозуміємо!
Друзі, давайте розширювати знаннях наших іноземних друзів далі, ніж "доброго дня", чи "будьмо!",
В такі от моменти дуже тішить україномовних Нешинал Джеографік і дуже хочеться вірити, що це лише початок!
Всім гарної неділі (незважаючи на вкрадену годину...) і чудового початку тижня (на завтра))).