Подорожі з дітьми, або чим зайняти дитину в дорозі?
Я будучи мамою в сім'ї, яка часто пересувається і подорожує, реально зіштовхуюся з моментами, чим зайняти дітей в машині (переважно ми їздимо машиною), чи в інших транспортних засобах).
Діти з великою радістю сідають в машину, кричать , що вони хочуть їхати, а кілометрів за… 25-30-ть починається традиційне : «мам, ми вже приїхали???». Ну точно, як в мультику про Шрека))). Також є ще одне питання, яке з часом може звести з розуму: «а де ми є?»… І так що кілька хвилин. А їхати ще не одну годину…
І що ж робити? Гм… є кілька варіантів;))):
А. «Все, зупиніть машину, я повертаюся додому! Самаааааааа!!!!!!!!!!»
Б. Можна спробувати сказати дітям, що висаджу їх на наступній зупинці.
В. Можна сказати, що св. Миколай нічого їм наступного року не подарує, через таку поведінку.
Г. Або… пограти з дітьми в ігри!!!
Пишучи це я перечитала певні сайти в неті і звичайно ж, що я обираю пунк Г і відповідно Вас також до цього закликаю). Завдання стоїть в тому, щоб дитина (діти) почувалася зайнятою і відповідно, щоб їй не було нудно.
Складається наступне:
1). Є традиційні і всім відомі забави: слова (мої діти люблять таку опцію: назвати найбільше слів на ту чи іншу букву і так по черзі цілий алфавіт;), «зоопарк»: називати всіх відомих тварин по черзі (можна по алфавіту, можна і просто так). А ще можна почергово називати виключно холодні, чи темні речі, червоні, чи іншого кольору ітд. Діти дуже такі ігри люблять.
2) Реально перевірено, незалежно від того, як ви подорожуєте з дитиною (дітьми), тобто яким видом транспорту (поїзд, літак, автобус, машина), треба щоб дитина підготувала зі собою в дорогу певні речі, які вона любить. Це може бути улюблена іграшка, альбом для малювання, олівці, моя Софія бере багато ниток з яких вона плете різноманітні браслетки, щось для пиття (не виключено, щоб в особливому термосі, чи пляшечці, - це дуже люблять мої діти). Такі дитячі речі можна спакувати в рюкзак, або, якщо це машина, то в коробку з-під взуття, яка обклеїна якимось гарним папером, чи розмальована самою ж дитиною. А якщо на ні написати : «секретна коробка», чи щось таке, то діти будуть дуже її оберігати і дуже з великою відповідальністю ставитися до її вмісту.
3) Спрацьовує гра про складання історії , коли хтось починає : «Одного разу, колись давно…», а далі всі по колу продовжують. Переважно це зводиться до нісенітниці, але є добра нагода посміятися і…. поки складалася історія… проїхалася ще певна кількість кілометрів))).
4). Не пробувала, але скористаюся при нагоді вичитаною порадою: домовитися, що все, що має бути сказаним, не говорити, а…співати))). Думаю, це як мінімум смішно).
5). Вичитала про гру «три іменники». Кожен по черзі наступному гравцеві називає три іменники і гравець має скласти з цього речення. Іменники можуть бути будь-якими! Чим дивніші, тим виходить смішніше і класніше).
6). Класна гра, яка полягає у тому, що перший гравець починає так: « я вирушаю в подорож і беру зі собою….», - називає якийсь предмет. Наступний гравець має повторити це речення назвати предмет попереднього гравця і назвати свій. Програє відповідно той, хто першим забуде, чи переплутає). Можливо дещо не рівні сили з дітьми, але діти інколи можуть нас дуже сильно здивувати). Ускладнити гру можна тим, щоб кожний наступний доданий предмет має відповідати наступній букві алфавіту).
7). Інколи ми рахуємо машини визначеного кольору, які нам трапляються по дорозі, а ще обговорюємо дорожні знаки, розглядаємо наш шлях на карті.
В запасі треба мати досить варіантів, бо чим менша дитина, тим її увага на чомусь концентрується коротше і відповідно через короткий час вже буде хотітися чогось нового.
Якщо вичерпуються ігри, то можна додати ДВД програвачі з мультиками, чи фільмами звичайно ж , або послухати якусь казку, чи дитячі пісеньки). А ще може раптом статися так, що діти заснуть
і тоді… просто настає така от тиша і спокій в машині. Але тоді час починає минати так повільно -повільно!))).
В будь-якому випадку сімейні поїздки я дуже люблю і привчаю дітей до поїздок з раннього дитинства.
То всім, хто кудись вибирається найближчим часом, а особливо з дітьми, бажаю щасливої і швидкої дороги!
Якщо хтось має свої «дорожні секретики», то прошу поділитися, бо дійсно часто пересуваємося з дітьми та ідеї вичерпуються.
Діти з великою радістю сідають в машину, кричать , що вони хочуть їхати, а кілометрів за… 25-30-ть починається традиційне : «мам, ми вже приїхали???». Ну точно, як в мультику про Шрека))). Також є ще одне питання, яке з часом може звести з розуму: «а де ми є?»… І так що кілька хвилин. А їхати ще не одну годину…
І що ж робити? Гм… є кілька варіантів;))):
А. «Все, зупиніть машину, я повертаюся додому! Самаааааааа!!!!!!!!!!»
Б. Можна спробувати сказати дітям, що висаджу їх на наступній зупинці.
В. Можна сказати, що св. Миколай нічого їм наступного року не подарує, через таку поведінку.
Г. Або… пограти з дітьми в ігри!!!
Пишучи це я перечитала певні сайти в неті і звичайно ж, що я обираю пунк Г і відповідно Вас також до цього закликаю). Завдання стоїть в тому, щоб дитина (діти) почувалася зайнятою і відповідно, щоб їй не було нудно.
Складається наступне:
1). Є традиційні і всім відомі забави: слова (мої діти люблять таку опцію: назвати найбільше слів на ту чи іншу букву і так по черзі цілий алфавіт;), «зоопарк»: називати всіх відомих тварин по черзі (можна по алфавіту, можна і просто так). А ще можна почергово називати виключно холодні, чи темні речі, червоні, чи іншого кольору ітд. Діти дуже такі ігри люблять.
2) Реально перевірено, незалежно від того, як ви подорожуєте з дитиною (дітьми), тобто яким видом транспорту (поїзд, літак, автобус, машина), треба щоб дитина підготувала зі собою в дорогу певні речі, які вона любить. Це може бути улюблена іграшка, альбом для малювання, олівці, моя Софія бере багато ниток з яких вона плете різноманітні браслетки, щось для пиття (не виключено, щоб в особливому термосі, чи пляшечці, - це дуже люблять мої діти). Такі дитячі речі можна спакувати в рюкзак, або, якщо це машина, то в коробку з-під взуття, яка обклеїна якимось гарним папером, чи розмальована самою ж дитиною. А якщо на ні написати : «секретна коробка», чи щось таке, то діти будуть дуже її оберігати і дуже з великою відповідальністю ставитися до її вмісту.
3) Спрацьовує гра про складання історії , коли хтось починає : «Одного разу, колись давно…», а далі всі по колу продовжують. Переважно це зводиться до нісенітниці, але є добра нагода посміятися і…. поки складалася історія… проїхалася ще певна кількість кілометрів))).
4). Не пробувала, але скористаюся при нагоді вичитаною порадою: домовитися, що все, що має бути сказаним, не говорити, а…співати))). Думаю, це як мінімум смішно).
5). Вичитала про гру «три іменники». Кожен по черзі наступному гравцеві називає три іменники і гравець має скласти з цього речення. Іменники можуть бути будь-якими! Чим дивніші, тим виходить смішніше і класніше).
6). Класна гра, яка полягає у тому, що перший гравець починає так: « я вирушаю в подорож і беру зі собою….», - називає якийсь предмет. Наступний гравець має повторити це речення назвати предмет попереднього гравця і назвати свій. Програє відповідно той, хто першим забуде, чи переплутає). Можливо дещо не рівні сили з дітьми, але діти інколи можуть нас дуже сильно здивувати). Ускладнити гру можна тим, щоб кожний наступний доданий предмет має відповідати наступній букві алфавіту).
7). Інколи ми рахуємо машини визначеного кольору, які нам трапляються по дорозі, а ще обговорюємо дорожні знаки, розглядаємо наш шлях на карті.
В запасі треба мати досить варіантів, бо чим менша дитина, тим її увага на чомусь концентрується коротше і відповідно через короткий час вже буде хотітися чогось нового.
Якщо вичерпуються ігри, то можна додати ДВД програвачі з мультиками, чи фільмами звичайно ж , або послухати якусь казку, чи дитячі пісеньки). А ще може раптом статися так, що діти заснуть
і тоді… просто настає така от тиша і спокій в машині. Але тоді час починає минати так повільно -повільно!))).
В будь-якому випадку сімейні поїздки я дуже люблю і привчаю дітей до поїздок з раннього дитинства.
То всім, хто кудись вибирається найближчим часом, а особливо з дітьми, бажаю щасливої і швидкої дороги!
Якщо хтось має свої «дорожні секретики», то прошу поділитися, бо дійсно часто пересуваємося з дітьми та ідеї вичерпуються.