(no subject)
В продовження теми табору. Так от, реально , як от було сказано в коментах до минулого допису, діти часто не те, що хочуть додому з табору... але мамі про це все повторюють і повторюють.
Минулого року Софія жила з двома дівчатками в кімнаті, яких вона раніше не знала. Але вони напевно виявилися однаковими, бо... ввечері вихователька приходила до них і мала.. цілувати ... бо вони по-іншому заснути не могли). От такі мамині діти, яким без маминого цьома сон не приходить).
Отже кімнати на 3 дитини. Є всі вигоди, навіть ТВ, хоча ніхто не дивиться, бо часу нема. Одне ліжко під вікном. І... дівчатка боялися, що хтось може залізти через вікно... (в кожного свої бабаї...)))). А моя Софія навпаки сказала, що з радістю буде там спати, бо любить, коли вікно цілу ніч відкрите. В цілому вона ніколи не мала жодних таких от саме страхів. І сподіваюся, що так і буде далі.
---
Вже приїхали на місце. Дзвонить, задоволена!!! Ще не віддали телефон. Кімнатою задоволені. В кімнаті з однокласницею, а ще з дівчинкою їх школи, тільки на рік старшою. Перезнайомилися в поїзді з іншими, а також впізналися з тими, кого знали раніше, але не впізнали.
Почувається корисною і... дорослою, бо товаришка забула вдома зубну щітку, а Софія знає, де там є кіоск, де можна купити все необхідне.
Окрім щоденної ранкової гімнастики там є заняття по аеробіці. Минулого року вона ігнорувала їх повністю! Я просила ітд... але не хотіла. Цього року по дорослому домовилися, бо вона 100 відсотково відвідує саме заняття, а зате можна собі щось купувати як бонус (солодке... раз на два дні...))).
---
Наступні 2 тижні буду жити в очікуванні вечірніх розмов з малою).
Минулого року Софія жила з двома дівчатками в кімнаті, яких вона раніше не знала. Але вони напевно виявилися однаковими, бо... ввечері вихователька приходила до них і мала.. цілувати ... бо вони по-іншому заснути не могли). От такі мамині діти, яким без маминого цьома сон не приходить).
Отже кімнати на 3 дитини. Є всі вигоди, навіть ТВ, хоча ніхто не дивиться, бо часу нема. Одне ліжко під вікном. І... дівчатка боялися, що хтось може залізти через вікно... (в кожного свої бабаї...)))). А моя Софія навпаки сказала, що з радістю буде там спати, бо любить, коли вікно цілу ніч відкрите. В цілому вона ніколи не мала жодних таких от саме страхів. І сподіваюся, що так і буде далі.
---
Вже приїхали на місце. Дзвонить, задоволена!!! Ще не віддали телефон. Кімнатою задоволені. В кімнаті з однокласницею, а ще з дівчинкою їх школи, тільки на рік старшою. Перезнайомилися в поїзді з іншими, а також впізналися з тими, кого знали раніше, але не впізнали.
Почувається корисною і... дорослою, бо товаришка забула вдома зубну щітку, а Софія знає, де там є кіоск, де можна купити все необхідне.
Окрім щоденної ранкової гімнастики там є заняття по аеробіці. Минулого року вона ігнорувала їх повністю! Я просила ітд... але не хотіла. Цього року по дорослому домовилися, бо вона 100 відсотково відвідує саме заняття, а зате можна собі щось купувати як бонус (солодке... раз на два дні...))).
---
Наступні 2 тижні буду жити в очікуванні вечірніх розмов з малою).