Малий "на своїй хвилі" - чи треба хвилюватися?
Доброго дня, дівчатка)
Останнім часом я думаю про Северина, мого молодшого, йому 3,5 роки. Флегматична і вперта дитина, "зручна" для батьків - слухняний, не істеричить, як старший брат. Ще колись я помітила, що він розвивається не так, як старший. Пізно почав говорити (у 3 роки), ніколи не проявляв інтересу до чогось так, як брат.. Скоріше переймав братові захоплення. Я розуміла, що у кожного свій темп, що колись все вирівняється, а дитина проявить себе. Ще він має схильність до ліворукості, то, думала, може це всі шульги такі.
Зараз, у 3,5 роки, мені здається, що вже пора б проявитися, а воно все ніяк. Северину не цікаво. Коли ми займаємося з Ярославом малюванням чи ще чимсь, він просто навіть відмовляється підходити. Навіть пензель в руки не бере. Ну, тобто я обох їх кличу, але приходить тільки Ярослав, то воно і виходить, що займаюся "з Ярославом". Влітку мені вдалося Северина "уламати" на помалювати, і це були каляки-баляки (класичні). Він навіть не пробував ЩОСЬ намалювати..Зараз ситуація не краща. Вчора робили "турнір на олівцях", ледве вмовила його взяти участь, то виявила, що навіть у каляках-баляках він не вміє як слід тримати олівця. Та сама ситуація з будь-якою активністю розвиваючою. У нього нема бажання вчити оці всі наші фігури, кольори, букви (хоча трохи знає). У садочку кажуть, що на заняттях він просто їх ігнорує, іде собі і катає машинку.
Я собі оце заморочилася, що мало чого. Це йому просто не цікаво, чи він комплексує перед братом (домашні ж нахвалюють брата який він розумник), чи може ще щось... Він не виглядає "відсталим" за реакціями, але я не знаю, як мають виглядати діти із затримками розвитку... Також він не асоціальний, але й якогось особливого інтересу до ігор з дітьми не виявляє.
Це треба до психолога? Чи попуститися?
Останнім часом я думаю про Северина, мого молодшого, йому 3,5 роки. Флегматична і вперта дитина, "зручна" для батьків - слухняний, не істеричить, як старший брат. Ще колись я помітила, що він розвивається не так, як старший. Пізно почав говорити (у 3 роки), ніколи не проявляв інтересу до чогось так, як брат.. Скоріше переймав братові захоплення. Я розуміла, що у кожного свій темп, що колись все вирівняється, а дитина проявить себе. Ще він має схильність до ліворукості, то, думала, може це всі шульги такі.
Зараз, у 3,5 роки, мені здається, що вже пора б проявитися, а воно все ніяк. Северину не цікаво. Коли ми займаємося з Ярославом малюванням чи ще чимсь, він просто навіть відмовляється підходити. Навіть пензель в руки не бере. Ну, тобто я обох їх кличу, але приходить тільки Ярослав, то воно і виходить, що займаюся "з Ярославом". Влітку мені вдалося Северина "уламати" на помалювати, і це були каляки-баляки (класичні). Він навіть не пробував ЩОСЬ намалювати..Зараз ситуація не краща. Вчора робили "турнір на олівцях", ледве вмовила його взяти участь, то виявила, що навіть у каляках-баляках він не вміє як слід тримати олівця. Та сама ситуація з будь-якою активністю розвиваючою. У нього нема бажання вчити оці всі наші фігури, кольори, букви (хоча трохи знає). У садочку кажуть, що на заняттях він просто їх ігнорує, іде собі і катає машинку.
Я собі оце заморочилася, що мало чого. Це йому просто не цікаво, чи він комплексує перед братом (домашні ж нахвалюють брата який він розумник), чи може ще щось... Він не виглядає "відсталим" за реакціями, але я не знаю, як мають виглядати діти із затримками розвитку... Також він не асоціальний, але й якогось особливого інтересу до ігор з дітьми не виявляє.
Це треба до психолога? Чи попуститися?