Самостійний денний сон
А скажіть будь ласка, чи дуже поширена ситуація, коли дитина під 2 роки (1.10), бувши залишена з бабусею-дідусем на час денного сну, взагалі спати не збирається? Бо в мене картина саме така.
Людина із рік як їсть цицю лише перед і під час сну, може без проблем заснути у візку після активних ігор. Про відлучання як таке мова не йде, просто я певна, що не навчивши малу хоча б 1 раз на день засинати без годівлі, я їй підкладаю свиню: у три роки в дитсадку вдень я не зможу до неї ходити, а через рік ситуація сама по собі не зміниться - чого міняти, коли й так зручно? Сон - це взагалі тонке діло, в мене самої з ним проблеми трапляються років із 5, а то й раніше - суто психолочіні.
Дивлячись на поведінку своїх батьків, розумію, що порад таким помічникам в інеті страшенно бракує. Легко сказати: не галасуйте, не займайтесь активними розвагами, не нервуйте (у-у-у!!!) ітд. Є вихід, крім як плюнути і (або) кликати з роботи посеред дня більш адекватного тата?
UPD: я з малою у батьків тимчасово, хоча вона їх добре знає і до року ми в них жили. У суботу, скоріш за все, їду додому, де інету нема.
А ще дуже вдячна народові за слушні слова й моральну підтримку!
Людина із рік як їсть цицю лише перед і під час сну, може без проблем заснути у візку після активних ігор. Про відлучання як таке мова не йде, просто я певна, що не навчивши малу хоча б 1 раз на день засинати без годівлі, я їй підкладаю свиню: у три роки в дитсадку вдень я не зможу до неї ходити, а через рік ситуація сама по собі не зміниться - чого міняти, коли й так зручно? Сон - це взагалі тонке діло, в мене самої з ним проблеми трапляються років із 5, а то й раніше - суто психолочіні.
Дивлячись на поведінку своїх батьків, розумію, що порад таким помічникам в інеті страшенно бракує. Легко сказати: не галасуйте, не займайтесь активними розвагами, не нервуйте (у-у-у!!!) ітд. Є вихід, крім як плюнути і (або) кликати з роботи посеред дня більш адекватного тата?
UPD: я з малою у батьків тимчасово, хоча вона їх добре знає і до року ми в них жили. У суботу, скоріш за все, їду додому, де інету нема.
А ще дуже вдячна народові за слушні слова й моральну підтримку!