Ліквідація дітей з трисомією
Синдром Дауна отступает
В 2008 году в Дании родилось наименьшее количество детей с синдромом Дауна за всю историю: всего 21 ребенок. Таким образом Дания заняла ведущее место в мире по успешной борьбе с этим пока неизлечимым генетическим заболеванием, ранее также известным под названием "монголизм". Начиная с 2004 года все беременные женщины, вне зависимости от возраста, получили возможность бесплатного исследование плода на синдром Дауна. В 2007 году 95 % беременных женщин приняли решение добровольно подвергнуться этому обследованию. Практически все женщины, получившие информацию о том, что их будущий ребенок родится с синдромом Дауна, выбирают аборт.
http://www.ls-europa.dk/ru/Nyheder/200903/arkiv_0903.htm
Цю інформацію нещодавно підтвердив один з кардіохірургів з Данії, який приїхав консультувати та оперувати людей із вадами серця у відділення судинної хірургії Львівської обласної лікарні. Він розповів, що серед пацієнтів стало набагато менше людей з трисомією, оскільки такі діти майже взагалі не народжуються, жінкам роблять аборт "за медичними показами".
Замислюючись над цією інформацією, чомусь згадався той факт, коли під час другої світової війни в Німеччині фашистами-військовими було знищено тисячі психічно хворих, мотивуючи це тим, що психічні захворювання передаються спадково і цей захід "очистить нднак, через уже короткий час сталий відсоток психічно хворих людей в популяції відновився. Тоді багато відомих психіатрів задумались і хтось з них сказав: "А, можливо, нам потрібні психічно хворі люди для того, щоб ми могли зрозуміти, що таке психічне здоров"я і відчути свою та їхню інакшість". Чесно кажучи за роки, впродовж яких я працюю психіатром, я справді багато навчилася від цих людей і сприймаю їх, як достатньо повноцінних людей, які просто мають певні проблеми.
Навіщо нам потрібні діти з синдромом Дауна? А з іншими генетичними, ендокринними, аутоімунними чи психічними захворюваннями, якщо вони не можуть успішно функціонувати в суспільстві? Давайте їх знищимо ще в зародку і назвемо це великим досягненням сучасних технологій. З кожним роком генетичні технології йдуть вперід, розкриваючи нам нові діагностичні можливості. Думаю, що дуже швидко можна буде виявити не лише генетичну патологію, але й, наприклад, схильність до багатьох видів захворювань і жінкам будуть пропонувати, а, швидше навіть настирливо радити чи заставляти перервати вагітність, якщо виявиться навіть незначний ризик по шизофренії, цукровому діабету чи онкозахворюваннях? Створення ідеальної людини на благо суспільства, - ось основна мета. От тільки, окрім генотипу, існує поняття фенотипу, тобто впливу факторів навколишнього середовища, під впливом яких хвороба може не проявлятися або проявлятися в різних формах. Тому, деякі діти з трисомією можуть вчитися в звичайних школах, а більшість митців із світовим іменем страждали на психічні розлади. Але, фенотип забезпечується сприятливим зовнішнім середовищем, яке приймає цю групу людей, які є інакшими, ніж ми і опікується нею, намагаючись віднайти в цих людях того, що бракує нам самим. Чого ми доб"ємося такою страшною селекцією? Думаю, що нічого доброго, а Ви, як думаєте?
В 2008 году в Дании родилось наименьшее количество детей с синдромом Дауна за всю историю: всего 21 ребенок. Таким образом Дания заняла ведущее место в мире по успешной борьбе с этим пока неизлечимым генетическим заболеванием, ранее также известным под названием "монголизм". Начиная с 2004 года все беременные женщины, вне зависимости от возраста, получили возможность бесплатного исследование плода на синдром Дауна. В 2007 году 95 % беременных женщин приняли решение добровольно подвергнуться этому обследованию. Практически все женщины, получившие информацию о том, что их будущий ребенок родится с синдромом Дауна, выбирают аборт.
http://www.ls-europa.dk/ru/Nyheder/200903/arkiv_0903.htm
Цю інформацію нещодавно підтвердив один з кардіохірургів з Данії, який приїхав консультувати та оперувати людей із вадами серця у відділення судинної хірургії Львівської обласної лікарні. Він розповів, що серед пацієнтів стало набагато менше людей з трисомією, оскільки такі діти майже взагалі не народжуються, жінкам роблять аборт "за медичними показами".
Замислюючись над цією інформацією, чомусь згадався той факт, коли під час другої світової війни в Німеччині фашистами-військовими було знищено тисячі психічно хворих, мотивуючи це тим, що психічні захворювання передаються спадково і цей захід "очистить нднак, через уже короткий час сталий відсоток психічно хворих людей в популяції відновився. Тоді багато відомих психіатрів задумались і хтось з них сказав: "А, можливо, нам потрібні психічно хворі люди для того, щоб ми могли зрозуміти, що таке психічне здоров"я і відчути свою та їхню інакшість". Чесно кажучи за роки, впродовж яких я працюю психіатром, я справді багато навчилася від цих людей і сприймаю їх, як достатньо повноцінних людей, які просто мають певні проблеми.
Навіщо нам потрібні діти з синдромом Дауна? А з іншими генетичними, ендокринними, аутоімунними чи психічними захворюваннями, якщо вони не можуть успішно функціонувати в суспільстві? Давайте їх знищимо ще в зародку і назвемо це великим досягненням сучасних технологій. З кожним роком генетичні технології йдуть вперід, розкриваючи нам нові діагностичні можливості. Думаю, що дуже швидко можна буде виявити не лише генетичну патологію, але й, наприклад, схильність до багатьох видів захворювань і жінкам будуть пропонувати, а, швидше навіть настирливо радити чи заставляти перервати вагітність, якщо виявиться навіть незначний ризик по шизофренії, цукровому діабету чи онкозахворюваннях? Створення ідеальної людини на благо суспільства, - ось основна мета. От тільки, окрім генотипу, існує поняття фенотипу, тобто впливу факторів навколишнього середовища, під впливом яких хвороба може не проявлятися або проявлятися в різних формах. Тому, деякі діти з трисомією можуть вчитися в звичайних школах, а більшість митців із світовим іменем страждали на психічні розлади. Але, фенотип забезпечується сприятливим зовнішнім середовищем, яке приймає цю групу людей, які є інакшими, ніж ми і опікується нею, намагаючись віднайти в цих людях того, що бракує нам самим. Чого ми доб"ємося такою страшною селекцією? Думаю, що нічого доброго, а Ви, як думаєте?