трилогія
варто записати цю трилогію щоби не забути. трилогію снів, пов*язаних між собою лише своєю раптовою і незрозумілою появою. аале з кожного сну врешті зійде туман незрозумілості.
(середина тижня, десь 20-21 січня)
1) наснилась квартира з проходу Андріоллі у Львові, де я колись провела багато часу. До речі, з вікна кухні було видно годинник ратуші. Дуже зручно. Годинник в кухні вішати не треба було. Ще важливе про квартиру: вона складалась з двох частин, це було два окремих приміщення із різними входами з коридору. В одному вході була кухня, міні кімната і балкон, а в іншому помешканні - інша кімната (чи дві!! цього я вже не пригадую).
Так от, наснились мені двійко людей (одна корінна мешканка квартири та її бойфренд в минулому і чоловік в теперішньому). Наснились вони мені такими, що подорослішали в моїй уяві..дівчина Оксана замість розпатланого русявого волосся мала тепер гладке каре, деталі хлопця не пам*ятаю, але і він ніби подорослішав і з його обличчя зникла ознака придуркуватості :)
це значить так я собі уявляю дорослішання )))
примітним у сні було те, що мені було дуже цікаво поглянути як змінилась квартира, особливо та частина з кухнею. Я зайшла в ту маленьку кінматку і дуже добре на ранок ще пам*ятала розташування речей. В кімнаті більше не спали, вона стала господарським придатком з прасками, шафами, постіллю та ін..
так от як я собі уявляю розвиток інфраструктури квартири :))
(23 січня, Київ)
2) в другому сні також була квартира, однак події були більш ірраціоналістичними. Топос зберіг свої звичні ознаки. Фабула така, що Андрушків та Y (колишній йопфренд з яким я з тріском розійшлася) винаймали разом квартиру моєї цьоці у Львові. Квартира класна, 4-х кімнатна. Там раніше жили мої дід та баба, тому і я проводила там багато часу. Цікаво, чому саме комбінація цих двох людей?
На сон також наклались більш актуальні події, як от поїздка до Львова.
Ми з Надєждою зайшли до Андрушківа в гості. Сиділи, готували їсти, ніби якісь салати кришили, були в хорошому гуморі. Потім мені подумалось, що варто піти ж привітатись з Y раз я вже тут. Я не знала в якій з 4-х кімнат він є, знайшла його в кімнаті моєї покійної бабці (померла більше року тому).
Ось тут і починаються дивні моменти. Меблі в хаті залишились ті ж. Матраси були голі. Y сидів на ліжку і читав. Був вдягнений у жовтий дитячий светрик і зовсім не стурбований моїм приходом. Так, ніби ми були у різних реальностях. Пізніше він опинився разом з моїм братом Михайлом позаду ліжка в акваріумі. Звідти вони корчили різні гримаси мені. Я сказала: "Михайло, це ліжко, де спала бабця, коли була жива", на що Михайло відповів: "А чому ти кажеш, коли "була жива", вона шо, померла?". Потім ми "спригнули" з тої теми. А я перемістилась до бабциних шуфлядок, шафочок і почала туди заглядати (бо ж бабця померла, і тепер можна!). Шуфлядки і шафочки були маленькими і мініатюрними - це щоби цікавіше і інтригуючіше-е :)
В кімнаті також було 2 ноутбуки, і на обидвох був інтернет. Я подумала може пошту перевірити, але переконала себе, що це непотрібні маневри, оскільки в сусідній кімнаті у мене є свій комп.
Пізніше були сюжети в яких я сиділа в неті і шось шукала, були різні картинки і всяке...
а мораль тої басні така, що вчора мені мама подзвонила і сказала, що в покійної бабці були уродини недавно..і не зле було би поставити свічку за упокій. я аж прозріла від того, шо моїй бабці до Y ;)
3)
(25 січня,в потязі)
а цей сон просто смішний :) я в сні мала зустріч з папою римським. папу, я на жаль, так і не побачила. Вагомим був сам факт і його дух витав у сні. Наш відділ зустрічався з католицькою делегаціює де також був ректор УКУ і інші викладачі і студікі. Я з моєю шефинею готувались до зустрічі в саду на зеленій траві. Загалом, в сні було зелено-зелено і світло і погода хороша, як в травні-червні. Пізніше, коли прибула делегація, я забула свої записи в саду. Ми зайшли до кімнати, де дві групи стільців стояли навпроти одна одної. Я сиділа в групі УКУ, інтенсивно думала про те, як би це побігти в саб і забрати свої нотатки, а отець Борис активно нашіптував на вуха стратегію переговорів. Він був в рясі рябого кольору (знаєте, як рябі коні..такі сірі і білі плями). А папа був десь..невидимий.....і святий ))
А, ще був цікавий момент, де я проясила свою значимість для себе (і над чим варто серйозно задуматись). Наш пан ректор було простягнув руку щоби привітатись з моєю шефинею, але тут побачив мене і пішов вітатись зі мною. буває... бажання значимості?
отаке цікаве і непрОсте :)
якшо є думки з приводу значень, прихованих бажань та ін - вількомен :)
(середина тижня, десь 20-21 січня)
1) наснилась квартира з проходу Андріоллі у Львові, де я колись провела багато часу. До речі, з вікна кухні було видно годинник ратуші. Дуже зручно. Годинник в кухні вішати не треба було. Ще важливе про квартиру: вона складалась з двох частин, це було два окремих приміщення із різними входами з коридору. В одному вході була кухня, міні кімната і балкон, а в іншому помешканні - інша кімната (чи дві!! цього я вже не пригадую).
Так от, наснились мені двійко людей (одна корінна мешканка квартири та її бойфренд в минулому і чоловік в теперішньому). Наснились вони мені такими, що подорослішали в моїй уяві..дівчина Оксана замість розпатланого русявого волосся мала тепер гладке каре, деталі хлопця не пам*ятаю, але і він ніби подорослішав і з його обличчя зникла ознака придуркуватості :)
це значить так я собі уявляю дорослішання )))
примітним у сні було те, що мені було дуже цікаво поглянути як змінилась квартира, особливо та частина з кухнею. Я зайшла в ту маленьку кінматку і дуже добре на ранок ще пам*ятала розташування речей. В кімнаті більше не спали, вона стала господарським придатком з прасками, шафами, постіллю та ін..
так от як я собі уявляю розвиток інфраструктури квартири :))
(23 січня, Київ)
2) в другому сні також була квартира, однак події були більш ірраціоналістичними. Топос зберіг свої звичні ознаки. Фабула така, що Андрушків та Y (колишній йопфренд з яким я з тріском розійшлася) винаймали разом квартиру моєї цьоці у Львові. Квартира класна, 4-х кімнатна. Там раніше жили мої дід та баба, тому і я проводила там багато часу. Цікаво, чому саме комбінація цих двох людей?
На сон також наклались більш актуальні події, як от поїздка до Львова.
Ми з Надєждою зайшли до Андрушківа в гості. Сиділи, готували їсти, ніби якісь салати кришили, були в хорошому гуморі. Потім мені подумалось, що варто піти ж привітатись з Y раз я вже тут. Я не знала в якій з 4-х кімнат він є, знайшла його в кімнаті моєї покійної бабці (померла більше року тому).
Ось тут і починаються дивні моменти. Меблі в хаті залишились ті ж. Матраси були голі. Y сидів на ліжку і читав. Був вдягнений у жовтий дитячий светрик і зовсім не стурбований моїм приходом. Так, ніби ми були у різних реальностях. Пізніше він опинився разом з моїм братом Михайлом позаду ліжка в акваріумі. Звідти вони корчили різні гримаси мені. Я сказала: "Михайло, це ліжко, де спала бабця, коли була жива", на що Михайло відповів: "А чому ти кажеш, коли "була жива", вона шо, померла?". Потім ми "спригнули" з тої теми. А я перемістилась до бабциних шуфлядок, шафочок і почала туди заглядати (бо ж бабця померла, і тепер можна!). Шуфлядки і шафочки були маленькими і мініатюрними - це щоби цікавіше і інтригуючіше-е :)
В кімнаті також було 2 ноутбуки, і на обидвох був інтернет. Я подумала може пошту перевірити, але переконала себе, що це непотрібні маневри, оскільки в сусідній кімнаті у мене є свій комп.
Пізніше були сюжети в яких я сиділа в неті і шось шукала, були різні картинки і всяке...
а мораль тої басні така, що вчора мені мама подзвонила і сказала, що в покійної бабці були уродини недавно..і не зле було би поставити свічку за упокій. я аж прозріла від того, шо моїй бабці до Y ;)
3)
(25 січня,в потязі)
а цей сон просто смішний :) я в сні мала зустріч з папою римським. папу, я на жаль, так і не побачила. Вагомим був сам факт і його дух витав у сні. Наш відділ зустрічався з католицькою делегаціює де також був ректор УКУ і інші викладачі і студікі. Я з моєю шефинею готувались до зустрічі в саду на зеленій траві. Загалом, в сні було зелено-зелено і світло і погода хороша, як в травні-червні. Пізніше, коли прибула делегація, я забула свої записи в саду. Ми зайшли до кімнати, де дві групи стільців стояли навпроти одна одної. Я сиділа в групі УКУ, інтенсивно думала про те, як би це побігти в саб і забрати свої нотатки, а отець Борис активно нашіптував на вуха стратегію переговорів. Він був в рясі рябого кольору (знаєте, як рябі коні..такі сірі і білі плями). А папа був десь..невидимий.....і святий ))
А, ще був цікавий момент, де я проясила свою значимість для себе (і над чим варто серйозно задуматись). Наш пан ректор було простягнув руку щоби привітатись з моєю шефинею, але тут побачив мене і пішов вітатись зі мною. буває... бажання значимості?
отаке цікаве і непрОсте :)
якшо є думки з приводу значень, прихованих бажань та ін - вількомен :)