100 разів дякую. За те, що сказали так, як я ніколи не зможу. Якщо тепер мене спитають, чому я не ходжу на вибори, чому я не дивлюсь ТВ, чому, чому, чому... я дам посилання на ваш пост. І на питання (яке ніхто не задасть), що мене збуджує, я відповім: проза трьох чоловіків. не нижче пупка, не вище серця.
якось воно так... сумно-пресумно. і шкода, що не виходить всім табором йти до світлого майбуття. але ж і привчили нас до цього колективізму за весь той час. здається треба покінчити вже і з слоганом "моя хата скраю" і з тим, що "як усі, так і я". непогано було б для початку віднайти в собі повагу. до того, ким ми є (принаймні десь глибоко ми лишаємось ЛЮДЬМИ). до того, що є навколо нас. до КРАСИ життя. і лексуси тут дійсно ні до чого. недавно подорожувала рідними просторами. чесно, плакала. коли придивлялася до прикрих будівель. до непотрібних огорож. до затурканих людей. тому дивилася в небо. часто і довго. і ставало якось легше. можливо, станеться якась катаКЛІЗМА, і приведе до тями більшість із НАС, дорогих співвітчизників. а поки ми чекаємо на ЧУДО, треба хоч ЩОСЬ робити. писати ТАКІ книги, наприклад. за що ЩИРЕ ДЯКУЮ.
Comments 60
Reply
- Tell me Yuriy
Reply
Reply
Reply
незабудка inside
Reply
Reply
Reply
І на питання (яке ніхто не задасть), що мене збуджує, я відповім: проза трьох чоловіків. не нижче пупка, не вище серця.
Reply
1 раз, але вже
Reply
Reply
Reply
і шкода, що не виходить всім табором йти до світлого майбуття. але ж і привчили нас до цього колективізму за весь той час. здається треба покінчити вже і з слоганом "моя хата скраю" і з тим, що "як усі, так і я".
непогано було б для початку віднайти в собі повагу. до того, ким ми є (принаймні десь глибоко ми лишаємось ЛЮДЬМИ). до того, що є навколо нас. до КРАСИ життя.
і лексуси тут дійсно ні до чого.
недавно подорожувала рідними просторами. чесно, плакала. коли придивлялася до прикрих будівель. до непотрібних огорож. до затурканих людей.
тому дивилася в небо. часто і довго. і ставало якось легше.
можливо, станеться якась катаКЛІЗМА, і приведе до тями більшість із НАС, дорогих співвітчизників. а поки ми чекаємо на ЧУДО, треба хоч ЩОСЬ робити. писати ТАКІ книги, наприклад. за що ЩИРЕ ДЯКУЮ.
Reply
Reply
Leave a comment