хто шо
нам конче потрібно бути потрібними
і добре б завжди залишатися добрими
і кожен щоб мав хоч когось але рідного
й у собі тримав хоч би щось непідробне
і було б усім тоді щастя мабуть
ну або принаймні зона комфорту..
та все підміняє лукава пам'ять
і все підминає облудна гордість..
і білий альбом записаний богом
на чорний вініл запоротий чортом
міняєш не зрозумівши нічого
просто за звичаєм майже без торгу..
бо той хто створив це і біле і чорне
в пропорціях неприпустимо рівних
він також хотів мабуть бути добрим
він також хотів би бути потрібним