Персональний етичний кодекс мого ЖЖ
Ті, хто з цікавості заліз на мою сторінку, можете звернути увагу на те, про що я думаю, коли сидю в ЖЖ. І не дай Боже мені про ці пункти забути!
Отже... Персональний етичний кодекс мого нотатника:
1. 1. Любити свого читача (в тому числі і автора коментів) таким, яким він є. Якщо ж любити тимчасово не вдається, тоді ігнорувати. Прощати і намагатись забувати все не дуже хороше.
2. 2. Не брехати або не втуляти у будь-які пости (навіть з двох слів) не правдивих фактів та деталей. Основою написаного має бути перевірена інформація, а не безпідставні загальні фрази. Поверхневість - шлях втечі від істини.
3. 3. Писати щиро від себе, а не тихенько від когось (та ще й без посилань).
4. 4. Не переходити у форму особистого щоденника-сповідальниці, бо напевно потім пошкодую. Крім того писати і для людей, і для себе.
5. 5. Не використовувати блог в цілях пропагандистських, маніпулятивних, рекламних.
6. 6. Писати просто, з любов’ю до людини, яка читатиме потім ту писанину, не вживаючи гіперскладну лексику без пояснень та нецензурні висловлювання (хоча поки що на це я не здатна:).
7. 7. Працювати на якість контенту, а не на його кількісне зростання.
8. 8. Не розбурхувати конфлікти, а також не вступати в чужі конфліктні ситуації, лише для того, щоб їх більше поглибити, але в результаті залишити в статусі тих же конфліктів.
9. 9. Не ігнорувати людей, але відповідати на їхні запити, коли є можливість.
10 10. Не переносити усе своє життя у блог. Зберігати межу між реальністю і віртуальністю.
Отже... Персональний етичний кодекс мого нотатника:
1. 1. Любити свого читача (в тому числі і автора коментів) таким, яким він є. Якщо ж любити тимчасово не вдається, тоді ігнорувати. Прощати і намагатись забувати все не дуже хороше.
2. 2. Не брехати або не втуляти у будь-які пости (навіть з двох слів) не правдивих фактів та деталей. Основою написаного має бути перевірена інформація, а не безпідставні загальні фрази. Поверхневість - шлях втечі від істини.
3. 3. Писати щиро від себе, а не тихенько від когось (та ще й без посилань).
4. 4. Не переходити у форму особистого щоденника-сповідальниці, бо напевно потім пошкодую. Крім того писати і для людей, і для себе.
5. 5. Не використовувати блог в цілях пропагандистських, маніпулятивних, рекламних.
6. 6. Писати просто, з любов’ю до людини, яка читатиме потім ту писанину, не вживаючи гіперскладну лексику без пояснень та нецензурні висловлювання (хоча поки що на це я не здатна:).
7. 7. Працювати на якість контенту, а не на його кількісне зростання.
8. 8. Не розбурхувати конфлікти, а також не вступати в чужі конфліктні ситуації, лише для того, щоб їх більше поглибити, але в результаті залишити в статусі тих же конфліктів.
9. 9. Не ігнорувати людей, але відповідати на їхні запити, коли є можливість.
10 10. Не переносити усе своє життя у блог. Зберігати межу між реальністю і віртуальністю.