Казна-що будьзна-де, або гривня, як сейф хевен, і зис тайм із діфферент… егейн
Казна-що будьзна-де, або гривня, як сейф хевен, і зис тайм із діфферент… егейн
Кумедна ця гривнева історія і вічна, напевно, як ці місцеві Граблí Долі - поки весь клас загибається, ризик продається - тут народ гребе, як в останній раз. Потім сидить, як в тому анекдоті - боїться чхонуть, авось пронесе. А потім ломиться навіть не в двері чи вікна, чи форточку якусь, а тупо виходить через стіну…
Цього разу знов ті самі історії - типу реформи, та це ж в нас така сезонність, та ми ж не юар чи туреччина з аргентиною, та в нас же покращення і макроекономічна стабілізація. В нас он сляби колосяться, квітнуть окатиші, інфляцію - єслі повар нам нє врьот (с) - взагалі загнали за можай. Лєпота.
То чого б типу при ріл йілд 10%+ і не грести гривню?
А того, шо не буває ріл йілд 10%+, коли все нормально. Того шо цей рейт - він вивітрюється за один момент, за пару-трійку тижнів все перевертається з ніг на голову. Місцевих прикладів хоч греблю гати. Та й приклади Турції, Аргентини, як і наші попередні, говорять про те, шо ця ставка, вона нічого не тримає, і нічого не зупиняє, яж доки ця історія не видохнеться. Як і ці всі кепітал контролз, адмін приколи - це все просто потім працює на хайндсайт байас - типу, от же ж, спрацювало. В той час, як просто бензин в тої історії закінчився, дійшло якогось свого локального дна в моменті.
Та і такі історії в нас, весь час - чи то фіксований курс, чи то типу полуфіксований-полуякийсь - шо в 08-му, шо в 12-му, шо у 18-му, шо тепер - поки всюди горить, тут ше народ живе у іншій парадигмі. Мова, звичайно, не про просте населення - населення, доречі, на стрьомі - мова скоріше про корпорації та різних типу портфельних інвесторів. Звичайно, шо для них то копійки - та й значна частина тих активів вона по портфелях різних інституціоналів розтікається, для яких ті гроші і не помітні навіть, але тим не менше…
Той же Нацбанк, як на мене, живе в своїй якійсь парадигмі - то, тримає ставку на рівні його ж інфляції: коли вона, гривня кульгає, до останнього: аж доки терпіти вже неможливо. Як в тій же Аргентині в той же рік було, чи в Єгипті того ж року така сама ситуація. То, як зараз - попри свої ж мантри про однозначну інфляцію - ставка під на 10пп вища.
То скупає валюту для втримання курсу, від надмірного типу укріплення та для якогось мізерного поповнення ЗВР - як мертвому припарка. То продає - теж типу для втримання, і теж із таким самим нульовим успіхом.
Хоча я і не звинувачую ноцбанг - він не тримає курс, бо просто не може його тримати. Це просто історія відриву цих корпорацій місцевих та інших агродємонів від реальності, від того, шо вони живуть за такими ж законами, як і решта планети, а не у власному болоті на далекій-далекій планеті.
При тому, шо і сенсу тримати - це просто накопичувати ті перекоси і дисбаланси і далі. Ми тупо ресурсна економіка, яка конкурує із такими самими ресурсними браттями по нещастю, де ніяких переваг нема, окрім костів, які тупо знаходяться в площині місцевих цін на частину костів, які потім поступово наздоганяють після девалів.
Тобто, окрім суто курсової конкуренції - більше ніяких преваг. Інфраструктури нема, технології такі самі, волатильність врожайності, як в решті ЕМ… За останні роки, коли гривня була типу стабільною, а споживча інфляція стрімилась до нуля, як нам кажуть (хоча на шо схожий той споживчий кошик і шо він відображає - важко вже сказати), інфляція у витратах була 18-20%. Вся та історія того девалу вже давно з’їлась. Вже навіть ціни продуктові давно вже такі самі у валютному вираженні, як були до девалу, при доходах значно нижчих.
Та і взагалі - особливо після таких довгих періодів типу покращення і стабильності, коли насправді під кришкою вже кипить давно, коли ці бульбашки надуваються на дні, гривня це тупо як пут оціон із премією на рівні тої відсотковї ставки, із обмеженим даунсайдом, тобто можливе укріплення її фактично не відбувається - мізер, але при цьому послаблення відбувається швидко і сильно, як і в решти ризику. То, звичайно, як тільки девал затухає, то такі продавати хоч і стрьомно, але легко і весело, а коли воно кипить і збирається під кришкою вже 4-5 років, то продавати такі пути - це зазвичай така історія - ван вей тікет.
Кумедна ця гривнева історія і вічна, напевно, як ці місцеві Граблí Долі - поки весь клас загибається, ризик продається - тут народ гребе, як в останній раз. Потім сидить, як в тому анекдоті - боїться чхонуть, авось пронесе. А потім ломиться навіть не в двері чи вікна, чи форточку якусь, а тупо виходить через стіну…
Цього разу знов ті самі історії - типу реформи, та це ж в нас така сезонність, та ми ж не юар чи туреччина з аргентиною, та в нас же покращення і макроекономічна стабілізація. В нас он сляби колосяться, квітнуть окатиші, інфляцію - єслі повар нам нє врьот (с) - взагалі загнали за можай. Лєпота.
То чого б типу при ріл йілд 10%+ і не грести гривню?
А того, шо не буває ріл йілд 10%+, коли все нормально. Того шо цей рейт - він вивітрюється за один момент, за пару-трійку тижнів все перевертається з ніг на голову. Місцевих прикладів хоч греблю гати. Та й приклади Турції, Аргентини, як і наші попередні, говорять про те, шо ця ставка, вона нічого не тримає, і нічого не зупиняє, яж доки ця історія не видохнеться. Як і ці всі кепітал контролз, адмін приколи - це все просто потім працює на хайндсайт байас - типу, от же ж, спрацювало. В той час, як просто бензин в тої історії закінчився, дійшло якогось свого локального дна в моменті.
Та і такі історії в нас, весь час - чи то фіксований курс, чи то типу полуфіксований-полуякийсь - шо в 08-му, шо в 12-му, шо у 18-му, шо тепер - поки всюди горить, тут ше народ живе у іншій парадигмі. Мова, звичайно, не про просте населення - населення, доречі, на стрьомі - мова скоріше про корпорації та різних типу портфельних інвесторів. Звичайно, шо для них то копійки - та й значна частина тих активів вона по портфелях різних інституціоналів розтікається, для яких ті гроші і не помітні навіть, але тим не менше…
Той же Нацбанк, як на мене, живе в своїй якійсь парадигмі - то, тримає ставку на рівні його ж інфляції: коли вона, гривня кульгає, до останнього: аж доки терпіти вже неможливо. Як в тій же Аргентині в той же рік було, чи в Єгипті того ж року така сама ситуація. То, як зараз - попри свої ж мантри про однозначну інфляцію - ставка під на 10пп вища.
То скупає валюту для втримання курсу, від надмірного типу укріплення та для якогось мізерного поповнення ЗВР - як мертвому припарка. То продає - теж типу для втримання, і теж із таким самим нульовим успіхом.
Хоча я і не звинувачую ноцбанг - він не тримає курс, бо просто не може його тримати. Це просто історія відриву цих корпорацій місцевих та інших агродємонів від реальності, від того, шо вони живуть за такими ж законами, як і решта планети, а не у власному болоті на далекій-далекій планеті.
При тому, шо і сенсу тримати - це просто накопичувати ті перекоси і дисбаланси і далі. Ми тупо ресурсна економіка, яка конкурує із такими самими ресурсними браттями по нещастю, де ніяких переваг нема, окрім костів, які тупо знаходяться в площині місцевих цін на частину костів, які потім поступово наздоганяють після девалів.
Тобто, окрім суто курсової конкуренції - більше ніяких преваг. Інфраструктури нема, технології такі самі, волатильність врожайності, як в решті ЕМ… За останні роки, коли гривня була типу стабільною, а споживча інфляція стрімилась до нуля, як нам кажуть (хоча на шо схожий той споживчий кошик і шо він відображає - важко вже сказати), інфляція у витратах була 18-20%. Вся та історія того девалу вже давно з’їлась. Вже навіть ціни продуктові давно вже такі самі у валютному вираженні, як були до девалу, при доходах значно нижчих.
Та і взагалі - особливо після таких довгих періодів типу покращення і стабильності, коли насправді під кришкою вже кипить давно, коли ці бульбашки надуваються на дні, гривня це тупо як пут оціон із премією на рівні тої відсотковї ставки, із обмеженим даунсайдом, тобто можливе укріплення її фактично не відбувається - мізер, але при цьому послаблення відбувається швидко і сильно, як і в решти ризику. То, звичайно, як тільки девал затухає, то такі продавати хоч і стрьомно, але легко і весело, а коли воно кипить і збирається під кришкою вже 4-5 років, то продавати такі пути - це зазвичай така історія - ван вей тікет.