Недавно у стрічці друзів пронеслася хвиля засудження одного москвича, який, звертаючись до української частини представників певного хобі, назвав нас хохлами
( Read more... )
дякую за думку. почуто тільки чи маю я національну гідність, чи ні - то мені самому рішати ну і до жодного народу, а тим більше до свого, я зневаги не плекаю а оце "Кожен народ має як славетні, так і ганебні сторінки у своїй історії, і наявність ганебних сторінок - ще не привід його зневажати." - взагалі золоті слова.
Перепрошую за надмірну різкість. Ясна річ, я виходжу з припущення, що ви маєте національну гідність - тому мене вельми здивувало, навіщо було вдаватись до образливих етнонімів, адже зазвичай вони трапляються в лексиконі тих, хто не надто поважає свою і чужу гідність :)
я доволі розлого у дописі описав кілька різних ситуацій - перечитайте, будьте ласкаві, уважніше: я казав, що Я ОСОБИСТО (не записуючи інших в такі самі як я і не закликаючи ставати таким) не ображаюсь, коли ці етноніми вжито БЕЗ ЗНЕВАЖЛИВОГО ДИСКУРСУ. коли хам хамить і намагається образити ними, то тут, певна річ, позитивної реакції не буде
Проблема в тому, що образливі етноніми завжди на грані фолу. Левко Лук'яненко зазначав, що коли він вчився в Москві, його кілька разів називали хохлом, а коли він ображався, щиро дивувались - що ж тут поганого? Коли слово має негативне значення, іноді це відкриває простір для демагогії, даючи можливість за начебто нейтральним вжитком заховати приниження - можете стверджувати, що не вкладаєте негативного значення в слово "хохол", але дехто його розуміє саме як пейоративне, тому краще просто не провокувати непорозумінь, а не пояснювати, що "я ж в кращому значенні цього слова".
Reply
тільки чи маю я національну гідність, чи ні - то мені самому рішати
ну і до жодного народу, а тим більше до свого, я зневаги не плекаю
а оце "Кожен народ має як славетні, так і ганебні сторінки у своїй історії, і наявність ганебних сторінок - ще не привід його зневажати." - взагалі золоті слова.
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment