сказала моя мати.
А я вкотре здивувалася своїй баранкуватості й відсутності "чуйки", бо знов не зрозуміла, чи вона то серйозно, чи жартувала.
А ситуація, можна сказати, анекдотична: поки я сьогодні ходила за дитиною в садок, а мати з сестрою гуляли, хтось сторонній хазяйнував у нашій квартирі. Хазяйнував недовго, бо раптом я згадала, що треба купити молока. Оскільки грошей не було, то попросила маму. Вона, купивши молоко, вирішила занести його додому, щоб гуляти з вільними руками. Підходячи до будинку, сестра помітила світло на кухні. Тут мені знов треба було щось спитати, зателефонувала вже сестрі... Далі все просто. Оскільки я не вдома, чоловік на роботі, то хто на кухні? Побігли перевіряти, але ще на вулиці помітили: світло вимкнули. Зрозуміло, вдома не було нікого, слідів від мокрого взуття теж, тому припустили, що візитер був із сусідів.
Та от щодо сорому... мабуть, непроханий гість хотів поживитися харчем, але напередодні зарплати ми навіть розморозили й вимили холодильник. Двійко синіх гомілок забула з балкону покласти в морозилку, в кастрюлі - пара общипаних курячих крил і сантиметр бульйону, на полицях - 8 яєць, пачка масла, олія й оцет... Майже миша повісилася, а холодильник заввишки 180 см :).
Весь вечір реготали: "Мені було б соромно, - сказала мама, - ніби прілічні люди, дитина в домі, а в холодильнику - голяк".