З дитинства це місто здавалося скоріш міфологічним ніж реальним, якоюсь загубленою Атлантидою. Тому було так дивно опинитись не заради неї самою. На неї було зовсім мало часу - лише один день. Певно, вона образилася, бо було похмуро і прохолодно. Але шось у тому є.
А знаєте, що прикольно? Я не знайшла на червоній площі Леніна. Я так люблю фотографувати в усіх нових містах Леніна і не знайшла найголовніший його пам'ятник у світі. Мдаааа :)
Треба буде якось засісти за переглядом всього того, що пропустила, бо дивилася наживо. Знаю, що побачу себе :)
Так дивно закачувати
такий фотоальбом, а не фотографії московських пам'яток. Хоча і такі фотки є, тре буде якось закачати.
Тре буде якось повторити. І з Москвою, і з вояжем через такий привід.