про "АЛЕ" і не тільки
Ви коли небуть задумувались про те, яке загадкове і підступне слово існує в цьому світі ??? одне воно здатне в мить надати речам інший відтінок і заставити подивитись на світ з іншої точки зору. воно здатне перекреслити всі найкрасивіші слова, які були сказані до нього і завдати болю людині , або ж, навпаки, бувають моменти, коли потребуєш почути те слово, щоб відчути і запевнитись, що не так все погано і є вихід з ситуації... не знаю чому саме зараз захотілось написати мені про слово "АЛЕ"... може через те, що сьогодні за весь день разів мабуть з 10 хотілось відкрити цей журнал і накалякати тут,Але як зазвичай не доходили руки, не було часу ... і якщо я вже тут зібралась з думками то мабуть треба все писати як є.
перша тема, яка переслідує мої думки вже 3 дня це стосунки між людьми. А спровоковано то все тим, що одні з моїх кращих друзів на днях порвали стосунки:( Обдіно звичайно назавжди попрощатись з тим, що мав 2 роки ...АЛЕ з іншого боку глянувши, думаю собі, що в тій ситуації мабуть то є кращим варіантом і все ще може в їхньому житті настільки кардинально помінятись, що вони на то все будуть потім дивитись з посмішкою і дякувати долі за такий своєрідний життєвий урок. Або як варіант - люди після розлуки зрозуміють кожен для себе, що для них є пріоритетом і чи взагалі вони дійсно зможуть бути окремо. це все покаже час... який має властивість загоювати рани і притуплювати біль від них... головне терпіння.
друге про що хотілось би зазначити це близька тема до стосунків між людьми - тема почуття чи правильніше сказати відчуття закоханості чи симпатії... З одного боку прекрасне відчуття, яке надає крила, і яке в свою чергу часто забирає здоровий глузд і обєктивність мислення в людини. В ті моменти в людині чомусь помічаєш тільки те, що хочеться бачити, на вулиці починаєш звертати увагу на схожих по статурі перехожих і при вигляді однієї і тої ж кофти чи джинсів мірєш, щоб людина озирнулась і ти побачила саме його, а не якогось там незнайомця... Біля тебе більшу частину дня може проводити людина не менш схожа на тебе і мати всі ідентичні твоїм звички, АЛЕ якщо до тієї людини в тебе немає жодних відчуттів ти ніколи не звернеш увагу на одинаковий колір очей чи одинакову жирну пляму на одягу розташовану практично за одинаковими координатами, що сто пудово кинеться тобі в очі, якщо то буде повязано з обєктом твоїх бажань...Ми з моєю подругою сьогодні трохи обговорювали то все і мені від Лесі прийшов меседж типу, що це дуже романтично бути закоханим. АЛЕ чому ж тоді якогось милого долоні стають вологими і руки трусяться коли насипаєш цукор в чай перед хлопцем, який тобі подобається??? яка тут романтика??? - як на мене тупориле відчуття, яке заставляє думати, що ти якась пришелепкувата :) Навіть якщо і варто скрити то все і не показувати назовні, що твориться в серці чи душі -того зробити практично не можливо... єдине що може тішити це те, що ти бачиш взаємність у тих всіх пришелепкуватих поступках :)
Також сьогодні мене чисто випадково занесло на Весну Політеху - виступав наш інститут - якщо чесно вражень ніяких ... якось то все не цікаво було і абсолютно не вражаюче.Або я вкотре переконалась що відстала від студентського життя бо в душі вже ним себе не відчуваю більше року... сумно з одного боку , АЛЕ ... я більше задоволена своїм теперішнім життям :)
я вже протягом 5міс прокидаюсь в 5:30 - 6 ранку. я вже забула, що таке прокидатись в робочі дні в 8 ранку і в 9 вже бути на робочому місці. Зараз все змінилось із зміною роботи, АЛЕ зате я вже в 16-17 годині можу бути вільна і в мене зявився час на себе і хоч якесь особисте життя і справи.
Цього року виникла ідея поїхати влітку на море з друзями. минулорічний досвід навчив, що в наші рідні краї криму їхати не варто, і що це дарма трата грошей. тому ми вирішили податись кудись за кордон - як варіант Туреччина або Чорногорія. все просто прекрасно - якби не пару АЛЕ які впираються в фінансове питання і питання організації тої поїздки....
Ось так, яку б я житєву тему не почала - всюди є АЛЕ - дивовижне слово, яке міняє відтінок речей у нашому житті...
перша тема, яка переслідує мої думки вже 3 дня це стосунки між людьми. А спровоковано то все тим, що одні з моїх кращих друзів на днях порвали стосунки:( Обдіно звичайно назавжди попрощатись з тим, що мав 2 роки ...АЛЕ з іншого боку глянувши, думаю собі, що в тій ситуації мабуть то є кращим варіантом і все ще може в їхньому житті настільки кардинально помінятись, що вони на то все будуть потім дивитись з посмішкою і дякувати долі за такий своєрідний життєвий урок. Або як варіант - люди після розлуки зрозуміють кожен для себе, що для них є пріоритетом і чи взагалі вони дійсно зможуть бути окремо. це все покаже час... який має властивість загоювати рани і притуплювати біль від них... головне терпіння.
друге про що хотілось би зазначити це близька тема до стосунків між людьми - тема почуття чи правильніше сказати відчуття закоханості чи симпатії... З одного боку прекрасне відчуття, яке надає крила, і яке в свою чергу часто забирає здоровий глузд і обєктивність мислення в людини. В ті моменти в людині чомусь помічаєш тільки те, що хочеться бачити, на вулиці починаєш звертати увагу на схожих по статурі перехожих і при вигляді однієї і тої ж кофти чи джинсів мірєш, щоб людина озирнулась і ти побачила саме його, а не якогось там незнайомця... Біля тебе більшу частину дня може проводити людина не менш схожа на тебе і мати всі ідентичні твоїм звички, АЛЕ якщо до тієї людини в тебе немає жодних відчуттів ти ніколи не звернеш увагу на одинаковий колір очей чи одинакову жирну пляму на одягу розташовану практично за одинаковими координатами, що сто пудово кинеться тобі в очі, якщо то буде повязано з обєктом твоїх бажань...Ми з моєю подругою сьогодні трохи обговорювали то все і мені від Лесі прийшов меседж типу, що це дуже романтично бути закоханим. АЛЕ чому ж тоді якогось милого долоні стають вологими і руки трусяться коли насипаєш цукор в чай перед хлопцем, який тобі подобається??? яка тут романтика??? - як на мене тупориле відчуття, яке заставляє думати, що ти якась пришелепкувата :) Навіть якщо і варто скрити то все і не показувати назовні, що твориться в серці чи душі -того зробити практично не можливо... єдине що може тішити це те, що ти бачиш взаємність у тих всіх пришелепкуватих поступках :)
Також сьогодні мене чисто випадково занесло на Весну Політеху - виступав наш інститут - якщо чесно вражень ніяких ... якось то все не цікаво було і абсолютно не вражаюче.Або я вкотре переконалась що відстала від студентського життя бо в душі вже ним себе не відчуваю більше року... сумно з одного боку , АЛЕ ... я більше задоволена своїм теперішнім життям :)
я вже протягом 5міс прокидаюсь в 5:30 - 6 ранку. я вже забула, що таке прокидатись в робочі дні в 8 ранку і в 9 вже бути на робочому місці. Зараз все змінилось із зміною роботи, АЛЕ зате я вже в 16-17 годині можу бути вільна і в мене зявився час на себе і хоч якесь особисте життя і справи.
Цього року виникла ідея поїхати влітку на море з друзями. минулорічний досвід навчив, що в наші рідні краї криму їхати не варто, і що це дарма трата грошей. тому ми вирішили податись кудись за кордон - як варіант Туреччина або Чорногорія. все просто прекрасно - якби не пару АЛЕ які впираються в фінансове питання і питання організації тої поїздки....
Ось так, яку б я житєву тему не почала - всюди є АЛЕ - дивовижне слово, яке міняє відтінок речей у нашому житті...