(no subject)
Люди міняються з різних причин... буває в гіршу сторону, буває в кращу по відношенню до тебе.
Перший етап відчуження - приходить тод,і коли хтось з друзів знаходить собі нове "кохання". Тоді на друзів часу взагалі не вистачає... Крім себе можу ще назвати людей з 10 близьких мені знайомих хто цей етап вже пережив чи ще досі переживає.
Друггий етап починається після весілля - не в усіх звичайно, але чомусь останнім часом я так бачу, що народ сильно вдарився в сімейне життя. З однієї сторони це просто супер, але з іншої чомусь мені так здається - що забардзо то нє здраво. Якось то все дуже кардинально змінилось... і якщо чесно то від того аж тошнить...навіть не хочеться на вихідних подзвонити і запросити кудись піти погуляти... ітак у відповідь почуєш - ой та ми такі зайняті, до батьків треба сходити, чи там просто повалятись в ліжку весь день.
Мабуть я просто ще не на тій самій хвилі, бо впринципі думаю, що б і сама після одруження забила на все і всіх, крім сімї :)
а найгірше, то коли оті відчуженики першого чи другого етапу, прибігають до тебе коли їм погано чи самотньо і тоді не можуть зрозуміти, що і ти вже такий же ж відчуженик як і вони і тобі просто плювати на їхні проблеми....
і до чого світ котиться???
Перший етап відчуження - приходить тод,і коли хтось з друзів знаходить собі нове "кохання". Тоді на друзів часу взагалі не вистачає... Крім себе можу ще назвати людей з 10 близьких мені знайомих хто цей етап вже пережив чи ще досі переживає.
Друггий етап починається після весілля - не в усіх звичайно, але чомусь останнім часом я так бачу, що народ сильно вдарився в сімейне життя. З однієї сторони це просто супер, але з іншої чомусь мені так здається - що забардзо то нє здраво. Якось то все дуже кардинально змінилось... і якщо чесно то від того аж тошнить...навіть не хочеться на вихідних подзвонити і запросити кудись піти погуляти... ітак у відповідь почуєш - ой та ми такі зайняті, до батьків треба сходити, чи там просто повалятись в ліжку весь день.
Мабуть я просто ще не на тій самій хвилі, бо впринципі думаю, що б і сама після одруження забила на все і всіх, крім сімї :)
а найгірше, то коли оті відчуженики першого чи другого етапу, прибігають до тебе коли їм погано чи самотньо і тоді не можуть зрозуміти, що і ти вже такий же ж відчуженик як і вони і тобі просто плювати на їхні проблеми....
і до чого світ котиться???