Черешневий червень
В ці дні щось дуже важко, робота займає левову частку мого дня, після неї хіба їсти і спати. Була б якась сатисфакція, якби все йшло гладко, але ж ні, інколи відчуваєш себе Дон Кіхотом))
Але сьогодні М, своїми фотографіями, нагадала мені про щось дуже приємне.
Це були чудові три дні і неповторні 180 км вгору -вниз… так, там дуже горбато. Хоча після кожного підйому ми влаштовували собі свято, обсідали черешню чи вишню і наминали, зриваючи двома руками. Думаю я з’їла, як мінімум відро черешень і пів відра вишень. Мабуть саме так виглядає черешневий рай.
Попри постійне об’їдання встигли скупатись один раз в Дністрі, один в Тернавці, один в Смотричі. Побачити три грози, два зайці, незліченну кількість бузьків та інших пернатих.
Спочатку щастя переслідувало Володю, за перший день він чотири рази латав колесо, а далі вона то щастя перейшло до Мирка і закінчилось порваним ланцюгом. Добре,що з нами був Славік, все знав, все мав і мовчки терпів нас зелених))).
В останній вечір по один бік сходив повний місяць, а по-інший бив грім і сліпили блискавки, а ми сухенькі сиділи в наметі, смакували макаронами заправленими топленим салом і тушкованими помідорами з сиром.
А ще були люди, які ховали нас від грози, пригощали, направляли.
Бабця, в с. Багновиця розповіла нам про асфальт та рівну дорогу до с. Тарасівка, але він закінчився за кілька метрів від її плоту і рівниною там не пахло. Найгорбатіше село з тих що ми зустрічали)). Єдине в чому вона не помилилась, так це те що вода з її криниці була дуже смачною.
Дідусь з відром смачних вишень, пригостив,а я не змогла відмовитись, хоч моє піднебіння і так було вже страшенно подразнене.
Дорога назад була приємною, бо ми повертались в місто, де нас чекали. Володя, велике тобі дякую за гостинність. Твоя мама прекрасно готує!!!
1.
2.
3.
4.
5. жовті,найсолодші. Обскубали все дерево.
6.
7.
8. Бакота
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16. "Ось таку велику черешню я з'їв!!!"
17.
18.
19. ранок. Славко дуже хвилюється за рис)
20. спробули, ніц не вийшло... мабуть щось було не так))
21.
22.
23.
24.
25. Село Китайгород цікаве не тільки назвою, але й каньйоном річки Тернавка. Запам'ятався!!!
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33. Це місце припало до душі найбільше, там є все чого вона бажає.
34.
35.
Кам'янець-Подільський - Вихватнівці - Грушка - Бакота - Колодіївка - Китайгород - Станіславівка - Баговиця - Тарасівка - Велика Слобідка - Цвіклі Другі - Кам'янець-Подільський
Тепер в середині живе велике бажання повернутись.
Але сьогодні М, своїми фотографіями, нагадала мені про щось дуже приємне.
Це були чудові три дні і неповторні 180 км вгору -вниз… так, там дуже горбато. Хоча після кожного підйому ми влаштовували собі свято, обсідали черешню чи вишню і наминали, зриваючи двома руками. Думаю я з’їла, як мінімум відро черешень і пів відра вишень. Мабуть саме так виглядає черешневий рай.
Попри постійне об’їдання встигли скупатись один раз в Дністрі, один в Тернавці, один в Смотричі. Побачити три грози, два зайці, незліченну кількість бузьків та інших пернатих.
Спочатку щастя переслідувало Володю, за перший день він чотири рази латав колесо, а далі вона то щастя перейшло до Мирка і закінчилось порваним ланцюгом. Добре,що з нами був Славік, все знав, все мав і мовчки терпів нас зелених))).
В останній вечір по один бік сходив повний місяць, а по-інший бив грім і сліпили блискавки, а ми сухенькі сиділи в наметі, смакували макаронами заправленими топленим салом і тушкованими помідорами з сиром.
А ще були люди, які ховали нас від грози, пригощали, направляли.
Бабця, в с. Багновиця розповіла нам про асфальт та рівну дорогу до с. Тарасівка, але він закінчився за кілька метрів від її плоту і рівниною там не пахло. Найгорбатіше село з тих що ми зустрічали)). Єдине в чому вона не помилилась, так це те що вода з її криниці була дуже смачною.
Дідусь з відром смачних вишень, пригостив,а я не змогла відмовитись, хоч моє піднебіння і так було вже страшенно подразнене.
Дорога назад була приємною, бо ми повертались в місто, де нас чекали. Володя, велике тобі дякую за гостинність. Твоя мама прекрасно готує!!!
1.
2.
3.
4.
5. жовті,найсолодші. Обскубали все дерево.
6.
7.
8. Бакота
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16. "Ось таку велику черешню я з'їв!!!"
17.
18.
19. ранок. Славко дуже хвилюється за рис)
20. спробули, ніц не вийшло... мабуть щось було не так))
21.
22.
23.
24.
25. Село Китайгород цікаве не тільки назвою, але й каньйоном річки Тернавка. Запам'ятався!!!
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33. Це місце припало до душі найбільше, там є все чого вона бажає.
34.
35.
Кам'янець-Подільський - Вихватнівці - Грушка - Бакота - Колодіївка - Китайгород - Станіславівка - Баговиця - Тарасівка - Велика Слобідка - Цвіклі Другі - Кам'янець-Подільський
Тепер в середині живе велике бажання повернутись.