Степан з Днюхою тебе:)))))

Aug 10, 2009 11:30

Нині в нас великий празник в родині:)))В нашого всіма коханого Степана день народження і не просто день народження, а 13, то якшо на людський вік. А так як він в нас киця, то йому 68, то я взнала тіки сьодні, бо Юлько весь час запевняла шо йому вже за 90 перевалило і того він  ніц не робить і постійно спить, а виявляється шо він пенсіонер, але не такий вже старий, а спить він,бо  йому впадло  з нами бавитися і вдавати ніби ми йому дуже цікаві ...То як Стьопчик бавиться, то взагалі окрема історія...Відбувається це тако: я беру його забавку і пару раз кидаю перед Тьопою поки він зацікавиться, далі він біжить за попригунчиком, добігає до нього, а потім розвертається і йде, а я , як дура маю бігати туда-сюда за тим м"ячом. А найбільший прикол в тому шо я за хвилин 10 такої біганини задовбуюся і мене зхарює, того я морожуся від Степана і йду робити шось інше. А він будучи котом специфічєским, ходе за мною по-кімнатах і волає шоб я йшла знов з ним бавитися...А далі вже в кого терпіння більше стане в мене, шоб вислухати дикі верески Стьопи чи в нього, переважно я не витримую швидше і йду бавитися з ним знов, чи то він зі мною бавиться?...хз...одним словом....бавимося. А вашє Степан вдома царь і бог ...всьо робиться так як йому тре....А якшо не так як йому тре, то Тьопа обіжається і падлить....Останній раз він мені впадлив коли ми Святкували Любасіну Днюху (робили їй званий ужин) і на Стьопу весь вечір всі забили болт, йому то до душі не припало і він вчинив свою котячу мєсть...
Встаю я з ранку, а Тьопи ніде нема і ніхто його не бачив. Три години вся хата верх дном, я і :"Тьопа, і киць-киць, і на тобі гамцю"...нема кота, Інеско лазить попід вікнами на дворі..мо кота вітром здуло (хоча для того тре якогось урагану, бо Тьопа далеко не дюймовочка), Галинця по поверхах швендяє мо вибігло кицятко як двері відкривали...нема кота і тапці...Всьо думаю триндець,пропав Тьопа..нема Тьопи, Сидимо мало не плачемо...вже гріхом було на сусідів алкашів-наркоманів подумали, мо кицуня вибігла на поверх, а вони його і скомуніздили.Бо киця красіва, породиста на півлітри тіки так обміняти  можна. Сидимо з дівками горюємо, шо Юлькиній мамі казати,як приїде...як Малу з дєпрєсії витаскувати, бо ж члєна родини не стало...А ж тут вилазить наше баГАДство не панятно звідки і так нармально собі починає нявчати, ніби ніц не було....І шо думаєте? З того зла всього навіть накричати на нього не годен, бо знов десь заханириться...хех ...Одним словом добре шо знайшлося...Вітаємо сердешно, тебе, Стьопа! Наша шальонаспільнасіропухнаста любов!

Стьопа Тьопа Степан кицуня

Previous post Next post
Up