Ще про війну і любов
*
Вчора натрапила на відео ще одного езотерика Сергія Ковальова (інститут іноваційних політтехнологій); до речі колись мені сподобалась його медитація "Дім", та й багато іншого було цікавого. Так от він приводить таку метафору для війни - два види мурашок, чорні і червоні, спокійно вживаються і співіснують в одній банці. Потім хтось зовні починає трясти цю банку, і мурашки вирішують - нападають! - і починають воювати між собою.
Він привів це пояснення, як приходять ті самі темні часи, але винуватий хтось інший! Хтось інший змусив росію захопити Крим, увійти на Донбас. Хтось інший придумав альтернативну історію, де українська нація це штучне утворення.
О, як же ми заважаємо росіянцям своєю історією, яку так хотілося б переписати, спалити старі підручники, переробити мапи.. Де навіть Острозька академія, Києво-Могилянська академія були засновані на два і півтора сторіччя раніше, ніж московський університет. І вони пишуть - "ота ваша МОВА".
*
Фатальність неправоти відключає "надбудівлі" - совість, гуманізм, тяжіння до істини, бо інакше їм не вижити. Або буде адреналін і радість від захоплень територій і зачисток на них, або - суцільна депресія, що в черговий раз пішли не тим історичним шляхом і прямують не знамо куди.
А про любов, про яку пише Єлєна Веселаго, до чоловіків-вбивць і насильників, мародерів, про передачу світлого образа такого батька дітям, і прикриття всього цього психологічним терміном "прийняття" - то суцільний моральний тупик.
Цікаво - до якої межі доходить це їх прийняття, чи є ще жахливіше, ніж чоловік-вбивця, ніж снохість, ніж маленькі діти у військових пілотках?
Так хотілося б такого тектонічного, географічного розколу після війни, щоб не було ніякого спілкування, ніяких мостів, ніякої спільної діяльності, бо все це - їхня суть, цинічна і імперська, і вона все одно вилізе назовні.
До речі, про такого роду психологів-езотериків, які начебто інтелектуально знаходяться вище середнього рівня (Веселаго, Ковальов) - якщо астрологічно, то це меркурианський розум. Для нього не притаманні такі риси як мораль, гуманізм, людяність. Праця такого мозку - технології. "Табурєточки" - у Веселаго.
Тож коли меркуріанець пише про любов, то читай - адаптація.